4 глава

Після кожного дня я ходила на могилу до Лілі,так як вважали,що вона покінчила з собою її похоронили на невеличкій території недалеко.Я приносила квіти,плакала  , та розказувала про те як минають мої дні,та вела роздуми над тим хто ж міг вбити мою Лілі.
На наступний день я прийшла в школу і тільки зайшла в клас і побачила як 
мою парту оточили всі дівчата класу ,і це все нагадало мені те ,що я сиджу з Адамом ,ну так ,звісно ,як я могла забути?Я підійшла до своєї парти відштовхнувши деяких дівчат , вони на мене так подивилися....я не можу це описати,можливо це заздрість за те ,що з Адамом сиджу я ? Я сіла на своє законне місце , лунала тишина,дивно 
- Привіт Мія -сказав Адам підмигнувши і  поклавши свою руку мені на плече
-Ми настільки близькі щоб вітатися -запитала я. Адам прийняв руку з мого плеча.
Він хотів щось сказати ,але зайшла вчителька , і перебила його.
-Діти мені потрібно відійти ,а ви тихенько посидіть на місцях.-сказала Клавдія Гавзмівна.Я вирішила це найкращий час ,щоби подумати над планом пошуків вбивці. Діставши блокнот я сиділа сконцентрувавшись .Та тут мої роздуми перебив Адам
- Мія..я вже 2 день спостерігаю над тим ,що ти дивишся на одну й ту саму сторінку блокноти ,що ти весь час робиш?-сказав Адам не дуже привітним голосом
-Тобі яка справа?
-Не смій до мене говорити таким тоном,ніхто не смів і не сміє
-Ніхто Адам?
-Ніхто ...
Я згадала як декілька раз вони з Лілі переді мною сварилися і вона навіть раз чи два дала йому ляпас.А зараз він веде себе так і говорить що ніхто до нього погано не ставився.Тільки я хотіла йому щось сказати як одна з його нових дівчат підійшла і щось запитала.Так як це був останній урок я вирішила не очікувати Клавдію Газмівну і піти без дозволу. Я пішла до басейну дн завжди проводилися заняття у Лілі і в мене.Тренер дуже поважна людина ,який зрозумів моє становище і дав відгул на деякий час для мене.Прийшовши він зразу підійшов до мене і обняв мене ,тренер був для мене як батько ,якого мені так не вистачало.
-Джейд привіт -почала я
-привіт сонечко ,Мія як ти?
-я ще звісно не можу з цим зіткнутися ,але в школу ходжу.
-Зрозуміло,Мія а що говорить поліція?
-Вони ще пару днів назад затвердили те що це самогубство -поки вимовляла ці слова в мене пішли сльози.-Джейд ти ж розумієш ,що вона не могла так?
-Мія...звісно вона не могла покінчити з собою!!!-джейд мене сильно обняв ,так як це робила завжди Лілі.
Коли я заспокоїлася я переодягнулася та пішла поплавати ,плаваючи я згадувала всі моменти проведені разом з Лілі.Чим мені подобалося плавати це те що для мене емоції легше стримувати в воді.Вода ніби забирає всю злість весь сум та все погане ,що є в мені.До її смерті Лілі часто любила сюди приходити з Адамом коли в мене не виходило ,але цей козел ,я впевнена навіть не приходить на її могилу.Важливо, щоб померла людина зайняла своє місце в пам'яті  можна розмовляти, її можна пам'ятати,я розумію що траур не можливо носити вічність ,але від нього я очікувала хотяби з тиждень два не менше.Він взагалі любив її? Задаюся я цим питанням.Я вважала що він не взнає і не буде втручатися в моє розслідування ,але з кожним днем він все більше і більше розпитував ,що я роблю ,над чим думаю над блокнотом,що там написано,проінформуй мене про надписи в тебе в блокноті.Це мені надоїдало та кожен раз я виходила з ситуації починавши говорити про щось інше та цього разу він зробив дещо дуже неочікуване......