Пройшло багато років.
Дім Олі й Максима наповнювався теплом, любов'ю і дитячим сміхом.
Їхні діти вже підросли.
Сергійко навчався у дев'ятому класі. Йому було п'ятнадцять років.
Він був високий, сміливий і відповідальний. У школі його поважали, а вдома він завжди захищав молодшу сестру.
Маргарита навчалася у сьомому класі . Їй було тринадцять.
Вона була мрійливою, доброю і допитливою.
Любила читати, танцювати, малювати, й часто дивилася у небо,ніби чекала якогось дива.
Здавалося, вони - звичайні підлітки.
Але одного дня все змінилося.
Коли Сергій і Маргарита пішли гуляти на вулицю біля школи, вони зустріли Тимура і Ксенію.
Після знайомства Тимур усміхнувся і запросив Сергія і Маргариту разом сходити до озера.
Сергій запитав:
-На котру годину зустрічаємося?
Тимур відповів:
-На п'яту вечора.
Сергій нахилився до Маргарити й тихо сказав:
-Давай відійдемо на кілька хвилин.
Маргарита підійшла до брата й тихо запитала:
-Брате, що це означає, Він сказав мені дещо і мені це не подобається.
-Сергій тихо сказав сестрі:
-Маргаритко, мені це не подобається. Може, відмовимося.
Маргарита впевнено відповіла:
-Ні, брате. Мені цікаво.
Тоді я ще й гадки не мала, до чого це все приведе.