(4 частина)
Коли Андрій зайшов до біологічного інституту, він одразу помітив своїх однокласників. Усміхнувшись він гукнув:
-А ви знали ,що Оля була двієчницею?
Вона ж списувала в мене!
Оля миттєво скипіла. Вона різко повернулася до нього, її очі метали блискавки.
-Дуже смішно, Андрію, - проциділа вона крізь зуби.
Але його це тільки розважало. Йому подобалося бачити її розлюченою. Він ледь стримував усмішку, насолоджуючись її гнівом.
Раптом у розмову втрутився Максим.
Йому явно не сподобалося, як Андрій дражнив Олю. Не вагаючись ні секунди, він підійшов і з розмаху вдарив Андрія в обличчя.
-Вистачить- спокійно, але твердо сказав Максим.
Денис похитнувся назад, схопившись за щелепу. У залі панувала тиша.
Оля здивовано дивилася на Максима, а Андрій, отямившись, витер губу й криво усміхнувся.
-Ну це вже цікаво, пробурмотів він.
Оля не могла повірити,що Максим так поводиться. Вона була зворушена, але намагалася не показувати цього. Все було так несподівано, і її емоції переповнювали її.
Максим не звертаючи увагу на Андрія, повернувся до Олі і спокійно сказав:
-Дякую тобі, Максе, - сказала Оля, підходячи до нього.-
Ти мене захистив, але я сама впораюся з ним.
Максим кивнув і стримано посміхнувся, хоча сам розумів, що цей момент щось змінює між нами.
Оля тим часом, відчула дивне почуття.
-вона була щаслива,що Максим захистив її. Це було абсолютно несподівано, і вона не могла не помітити, як це її зворушило. В її серці почали прокидатися нові почуття, і хоча вона не була готова їх прийняти, це було важко ігнорувати.