Частина 4. Колонізація Марса американцями та підняття на гору Олімп (2504–2562 роки)

2504–2510 роки. Таємна операція, під назвою «Cosmic Secret Operation on Mars», в якій брали участь тільки найвидатніші американці на ті часи, де головною метою було – перше в світі висадження на Марс. Чому операція секретна? Бо американці мали на меті здивувати весь світ і збільшити свій вплив у космосі, як це було і раніше. Через те, що створення однієї країни на місяці, що вже існувала близько 35 років, була прийнята усіма, то держава, зрозуміло, належала великій кількості земних держав, що не на руку американцям. Вони розуміли що перед ними стоїть велика місія – дізнатися, що ховає космос і знайти більше рідкісних ресурсів та поширити людське населення на можливу максимальну для нас відстань.

Отже, 4 липня 2507 року, на честь 510-річчя висадження першого марсоходу на Марсі, було запущено найшвидший американський космічний корабель кінця ХХIV, який зміг розігнатися до 0,025% швидкості світла, що дорівнювало 269 813 км/год, але його не використовували, бо це планувалося для подорожі на Марс, ще у 2360 році. На той час (приблизно 2480-2500 роки) найшвидшим об’єктом створеним людиною була невелика, розміром з 5 метрів ракета, яка змогла розігнати швидкість в 0.1% світла (1 079 252,85 км/год), та був створений у ВССКЄ. Тобто у східній Азії змогли створити об’єкт майже удвічі швидший ніж «Parker Solar Probe» із швидкістю 692 000 км/год, але жоден із них не був створений для польоту людей.

Отже, перший політ на Марс з пасажирами тривав близько 24 год, майже цілий день. І тому 5 липня 2507 року було перше висадження на Марс. В цій подорожі брали участь всього четверо учасників – досвідчених дослідників-американців, які присвятили себе вивченню поверхні Марса. Ніхто у світі не знав про те, що задумала Америка, тому й не втручалися, а самі тим часом розвивали місячну країну, разом з частиною американців.

Коли команда дослідників вийшла з ракети, то тепер вони старалися отримати якнайбільше інформації та фото. Тож протягом 24 годин вони оглядали Марс і досліджували території та можливість для будування міст. Вони зробили багато висновків, обійшли територію в 5 км кв. Вони підтвердили велику кількість теорій щодо Марсу. І справді, на вигляд там колись було життя, але надто давно. Тепер Америка думала про нові винаходи, нові можливості та виклики щодо колонізації Марсу.

2520–2550 роки. Велике колонізування Марсу. Так, їм знадобилося лише 30 років щоб почати утворення великої марсіанської держави. Все більше людей висаджувалися на Марсі, а також було залучено близько 1.5 тисяч людей. Для чого? Для дослідження печер і видобування різних матеріалів. Печери, на думку науковців, могли стати ідеальним місцем для першого життя та колонізації, що було близьким до правди. Тепер робота на Марсі не була такою важкою, як в час колонізації місяця в ХХІІІ столітті, через створення легших костюмів, наявності атмосфери на Марсі, більш звичний для нас режим ніж на місяці наприклад, а також досвід уже зібраний в час колонізації місяця. За цей час покращилися й ракети, тепер найшвидшою стала ракета, яка змогла розвинути швидкість в 0,058% швидкості світла, тобто близько 626 тисяч км/год, що дозволяло доставляти не тільки людей за половину доби, але й їжу, ресурси, воду, матеріали та інше. Взаємодія на відстані в мільйони кілометрів завдяки зв’язку допомогла швидко уточнювати, дізнаватися та аналізувати інформацію на далеких відстанях та надсилати повідомлення за секунди. Тож за цей час Марс почали розбудовувати з печер, де люди сховали деякі запаси на майбутнє, там була ідеальна температура для зберігання ресурсів.

2551–2562 роки. Дослідження та підняття на гору Олімп – найвищу гору в нашій сонячній системі, яка була утворена мільярди років тому. Висота цієї гори була точно підтверджена екіпажем в 150 людей, серед яких дослідники, геологи, фізики, географи, космонавти та інші. Вони встановили, що максимальна висота Олімпа 26845 м від основи, що було рівно втричі вище ніж найвищий на Землі Еверест. А як вже було відомо, за площею гора Олімп була близькою до площі тодішньої Франції. В час підняття на вершину, що мало зайняти близько 180 діб, тобто півроку, було приділено увагу великій кількості неоднорідних каньйонів, крутим вершинам, завдяки створенню «Spacedrone», дослідники змогли зафіксувати найцікавіші моменти в час сходження та й узагалі весь підйом.