Мукан і Скарб, Який Не Золото

 Карта Несерйозного Пірата

Мукан нудьгував. Після повернення із Турніру Гумору, навіть Золотий Каламбур почав повторювати деякі свої жарти. Він сидів біля входу до своєї печери і кидав маленькі вогняні кульки у хмари, змушуючи їх видавати смішні форми.

Раптом, прямо йому на голову впав згорнутий пергамент. Він був обпалений по краях, пахнув солоною водою та... старими носками.

Мукан розгорнув його. Це була піратська карта скарбів, але дуже дивна. Замість черепів і кісток, на ній були намальовані корови, які катаються на ковзанах, і принцеса, яка сперечається з жабою про політику.

Внизу, незграбним почерком, було написано:

Шукай скарб не там, де страх і гнів живуть, А там, де сумні новини співають і веселощі гинуть! Скарб цей — не золото і не коштовності, А Щось, що змушує плакати від щастя.

— Капітан Флінт, який забув, як виглядає його корабель.

— Чудово! — вигукнув Мукан. — Карта від пірата, який, мабуть, не доїв свою курку!

Він одразу згадав ідеальне місце, де сумні новини співають і веселощі гинуть: Місто Бюрократії. Це було єдине людське місто, де всі вулиці були прямими, усі будинки — сірими, а на центральній площі стояв пам'ятник Правилу номер 43-А.

Місто Бюрократії та "Щось"

Мукан прилетів до Міста Бюрократії. Він замаскувався: трохи обвалявся у попелі, щоб не виділятися яскравим кольором, і прийняв максимально похмурий вигляд.

На вході його зустрів чиновник у дуже довгому, сірому плащі, який, здавалося, був зроблений з невиданих інструкцій.

— Стояти! — пропищав чиновник. — Для входу в місто необхідно заповнити Форму 102-Б-Н у трьох примірниках і пояснити причину свого візиту, використовуючи лише слова, що починаються на літеру "П".

Мукан зітхнув.

— Причина: Прибув. Прагну пошуку потрібного предмета.

— Логічно. Проходь. Але якщо ти порушиш Правило 7 (Про заборону на несанкціоноване підморгування), ти будеш покараний переписуванням податкових законів!

Мукан пішов вулицями, шукаючи підказки. Усі обличчя людей були виразом хронічної втоми. Музика тут була заборонена. Єдиний звук — шарудіння паперів.

Він знайшов першу позначку на карті: "Найбільш сумна будівля". Це була Центральна Архівосховище, де зберігалися всі незакінчені проекти та нездійснені мрії.

Мукан прокрався всередину. Усередині було темно, а замість пісень, як і обіцяла карта, з динаміків лунали записи голосу, який читав статистику невиконаних обіцянок.

Він знайшов наступну підказку: "Там, де Веселощі гинуть". Це була Кімната Очікування Скарг. Там сиділа сотня людей, які чекали, щоб подати скаргу на те, що їм довелося чекати.

Мукан не витримав. Він тихенько зайшов у кімнату і, використовуючи Золотий Каламбур (який він тихенько струсонув), прошепотів:

— Знаєте, чому бджоли такі незадоволені? Бо вони постійно дзижчать (bizz) про свої проблеми!

Люди навіть не поворухнулися. Їхні обличчя були занадто втомлені для гумору.

Мукан зітхнув і вирішив діяти рішуче. Він підійшов до центру кімнати, випустив крихітний, але яскравий струмінь вогню і швидко смажив на ньому великий, жирний, соковитий кекс, який він прихопив із собою.

— Я не можу вас розсмішити, — сказав Мукан. — Але я можу вас нагодувати! Беріть! Це кекс Свободи!

Люди здивовано дивилися на нього. Потім найближча жінка обережно взяла шматочок кексу. Вона повільно скуштувала його.

Раптом Мукан побачив наступну позначку на карті: "Скарб лежить там, де плачуть від щастя".

Жінка, яка з'їла кекс, раптом підняла на Мукана очі, і на її обличчі з'явилося... щось, схоже на усмішку. Із її очей покотилися сльози.

— Боже, — прошепотіла вона. — Я забула, яким смачним буває кекс. Я не їла нічого смачного вже п'ять років!

Інші люди почали брати кекси. І, як по команді, вони почали тихенько плакати від щастя від простої, нелогічної радості смаку.

Справжній Скарб

У тому місці, де на підлогу падали сльози щастя, карта Мукана засвітилася. Він уважно подивився на підлогу і помітив маленьку, непримітну скриньку, сховану під килимком.

Мукан відкрив скриньку. Всередині не було золота чи діамантів. Там лежав один єдиний, ідеально стиглий, блискучий червоний помідор.

І поруч — записка від Капітана Флінта:

Оце і є Щось. У цьому місці, де все сіре, а сенс життя — папір, Проста Справжня Радість — це найцінніший скарб. Золото можна відібрати, а Справжнє Щастя від Помідора — ні.

P. S. Якщо ти не зрозумів, то я знову забув, що таке "Сенс життя".

Мукан засміявся. Це було найдотепніше і найцінніше відкриття у його житті. Він з'їв помідор. Він був неймовірно смачним.

Коли він виходив, його знову зустрів чиновник.

— Я бачу, ви порушили Правило 7 (заборони на підморгування) — у людей в кімнаті з'явилися несанкціоновані рухи обличчя, схожі на усмішки!