Мукан і Турнір Гумору: Битва за Золотий Каламбур

Запрошення та Правила Жартів

Після перемоги над логікою Короля Гіперлогіка, Мукан відчув, що його гумористичний талант потребує справжнього виклику. І виклик не забарився.

Одного ранку, коли Мукан відполіровував свою луску (жартуючи сам із собою, що «потрібно бути блискучим у всьому»), до його печери залетів кур'єр — маленька, нервова фея, яка ледве тримала в руках величезний пергамент.

— Драконе Мукане! — пропищала фея, поклонившись настільки низько, що зачепила носом камінь. — Вам надійшло Особливе Запрошення на...

— На турнір із поїдання морозива? — перебив Мукан. — Бо я можу легко виграти: мій вогонь розтопить усі кубки до того, як судді скажуть «Старт!».

Фея зітхнула, намагаючись не згадати Правило 38-Б-2-Дж.

— Ні, це Запрошення на Міжгалактичний Турнір Гумору! Це найпрестижніший конкурс дотепності у всіх семи королівствах і трьох вимірах! Головний приз — Золотий Каламбур!

Мукан аж підскочив, його хвіст забив по підлозі печери, струшуючи пил з вікових сталактитів.

— Золотий Каламбур? Це ж мій особистий Святий Грааль! Я завжди хотів мати щось золоте, що сміється у відповідь!

Фея розгорнула пергамент і почала читати правила:

1. Категорія «Сарказм» (Круглий стіл): Учасники обмінюються саркастичними репліками. Той, хто першим засміявся або залився сльозами, вибуває.

2. Категорія «Абсурд» (Лабіринт): Учасники повинні заблукати в лабіринті, дотримуючись найменш логічних інструкцій, і при цьому пояснювати свої дії так, щоб вони здавалися геніальними.

3. Фінал «Стендап» (Гора): Необхідно розсмішити найсерйознішу істоту на планеті — Вічного Невдоволенця.

— Вічний Невдоволенець? — Мукан скривився. — Це, мабуть, брат-близнюк мого знайомого Дракона Сардона!

— Ні, він набагато гірший! — пропищала фея. — Він ніколи не посміхався. Ніколи не сміявся. Його улюблена фраза: «Мені це не подобається».

— Чудово! — Мукан запалав ентузіазмом. — Це як змусити гору розквітнути! А хто мої суперники?

Фея почала перераховувати, тремтячи від кожного імені:

• Ельф Сірчана Кислота: Майстер чорного гумору. Його жарти настільки токсичні, що змушують відьму плакати.

• Гном-бухгалтер Рубільд: Чемпіон із сухого гумору. Його каламбури про податки викликають масові непритомності.

• Чаклунка Емоція: Її гумор повністю побудований на перебільшенні та істериці.

— Це буде битва титанів! — вигукнув Мукан. — Але дракон із дотепом завжди кращий за гнома з дебетом!

Круглий Стіл Сарказму

Турнір відбувався на величезній арені. На першому етапі, в Категорії «Сарказм», Мукан сів навпроти Ельфа Сірчана Кислота.

Ельф, худий і блідий, виглядав так, ніби його щойно звільнили з місця роботи дегустатором зіпсованих фруктів.

— Дракон, — почав Ельф, його голос був тихим і отруйним. — Бачу, ти тут. Це справжнє свято для очей. Я настільки вражений твоїм польотом, що одразу захотів подарувати тобі нові крила, бо ці виглядають так, ніби ти збирав їх із чужих запасних частин.

Мукан ввічливо посміхнувся.

— О, спасибі! Я так ціную твою турботу! Твоя шкіра виглядає такою свіжою, немов ти щойно провів тиждень, маринуючись у відрі з оцтом. Це, мабуть, додає тобі такої чарівної кислотності!

Ельф Сірчана Кислота злегка похитнувся.

— Ти дуже гострий на язик. Це бездоганна якість. Це так прекрасно, що ти не встиг домовити, бо я вже забув усе, що ти сказав.

— Це чудово! — відповів Мукан. — Знаєш, якби твій сарказм був снігом, то він би вже випав на Сонці. Він такий холодний і несподіваний! Ти, мабуть, дуже щасливий, що маєш такий неймовірний талант, який ніхто не розуміє!

Ельф скривився. Він зрозумів, що Мукан відповідає сарказмом на сарказм, додаючи до кожного удару нотку доброзичливості, що робило його жарти абсолютно непереможними. Це було занадто.

— Я... я жахливо щасливий! — прошепотів Ельф, і його обличчя почало повільно зеленіти.

— Я дуже радий за тебе! — радісно прогарчав Мукан.

Ельф не витримав такої надмірної, саркастично-щирої радості. Він схопився за голову і вибіг з арени, кричачи: «Я вибуваю! Я не можу витримати цієї позитивної енергії!»

Мукан переміг у першому раунді, просто передозувавши сарказм позитивом.

Проти Вічного Невдоволенця

Мукан з легкістю пройшов Лабіринт Абсурду, переконавши суддів, що "заблукати було логічною необхідністю, щоб довести, що стіни лабіринту — це просто неправильно складені сендвічі". Він лишився єдиним учасником, який стояв на вершині Гори, готовий до фінальної битви.

Перед ним, на спеціально витесаному з гірського кристалу троні, сидів Вічний Невдоволенець.

Це була сіра, безформна істота, що нагадувала мокру ковдру, покладену на пеньок. Його обличчя було настільки похмурим, що здавалося, ніби він щойно отримав рахунок за комунальні послуги на три тисячі років вперед. Над його головою висів магічний індикатор, який повинен був загорітися зеленим при найменшому натяку на посмішку чи сміх. Поки що індикатор був кольору безнадійності — тьмяно-сірим.