листопад 2024 року

                                                              16 листопада 2024 рік.

 Після уроків, я пішла до Бабусі Галі АНАСТАСЬЄВОЇ щоб з нею по балакати розповісти їй про свої історію.

Коли я до неї прийшла першим ділом, Бабуся Галя, мене вирішила по годувати супом. Далі ми пішли з нею погуляти та я з нею розповідала про книжку « Ну, постривай нові пригоди». Та вона реагувала на нових персонажів спокійно, навіть якщо вона їх не бачила. Але я їй не розмовляла що Вовк, Заєць та інші персонажі там перевертні. Бо моя бабуся не дуже любила перевертнів.

Та коли я їй розповідала про п’ятий розділ де зустрічалися Зомбі. Та на слова що Вовк та Філі закрили вхід на кладовище собою. То Бабуся Галя мені сказала.

• Це добре, а то ти знаєш щоб було б, якби Вовк, не помітив що Філі, зняла дошку?
• Що? – спитала я.
• Тоді б, уся ця НЕЧІСТЬ, вийшла би на зовні та зробила казашку тваринкам. – пояснила Галя АНАСТАСЬЄВА.

Я далі їй стала далі  розповідати їй про цю книгу. Та далі ми зайшли у кафе та поїли там сирників та попили чай.

Далі мені настав час іти додому та я вирішила поїхати тролейбусом. Бабуся Галя, дала мені грошей на тролейбус та я побігла на тролейбус. Бо темніло тоді дуже рано,а мені не дуже приємно гуляти у темряві.

Коли я прийшла додому то там Мама уходила разом з дядьком Михайло, до торгового центру. А мені дала комп’ютер. Я там дописала ще одну сценку чотирнадцятого розділу книги « Команда ЕНІМАЛ РЕСК’Ю». де Микита та Артем на ламі Лінді ходили по скалам та тікали від пуми.

А далі  мені захотілося побігати. Та я там знайшла ЗАПОВІЛЬНЕНЕ звука відео пісні « ти дай нам силу». Я бігала, поки мама та Дядько Миша не прийшли. Та дядько Миша, почав на мене кричати за те, що я так  гучно слухаю музику. Я звичайно дуже сильно образилася. Але потім забула. Але це я досі пам’ятаю. Але далі я спокійно лягла спати.

                                               30 листопада 2024 рік.

Я забула вам ще дещо розповісти.  У цьому році,в Жовті. Я сіла писати книжки поки мами та дядька Миші не було вдома. Та коли я перепочивала щоб дописати свої книжки. Та я навіть РОЗДРАКУВАЛА книгу для бібліотеки « ЗАЙЧИХА СТАР НВІ». Та поклала до рюкзаку щоб мама не побачила .

Аж тут мені телефонує мама. Та каже.

• Соню, перевір будь ласка наявність Котячого наповнювала.

Я спочатку дивуюся, але потім перевіряю, він у нас є. 

Та коли мама та Дядько Миша приїхали  то Мама сказала відчинити. Але я її слухаюся та не відчиняю двері. Але потім відчинила та у мами на руках було маленьке кошеня. Сірого кольору. По скільки Дядько Миша його називає ТИГРАЮ ТО я вирішила назвати її Тигра.

Але повернемося до сьогоднішнього дня. У цей день у моєї Мами будь день народження. Та усі її вітали. Та на цей день навіть прийшли Ліза ЧУВНОСЬКА та Тітка Лена.

Та я б могла б Лізі почитати книжки які я зараз пишу, але не було світла та комп’ютер не працював. Та коли я показувала їй свою книгу то вже прийшов час їй іти додому.

А ще моя мама вважала що погано себе веду у гостях, але ж це ж не так.