серпень 2024 року

                                               1 серпня 2024 рік.

До мого дня народження лишалося усього лише чотирнадцять днів. Та я думала що нарешті отримаю свою « м’якого Вовка з Ну, постривай 25 см». Я його хотіла бо він розмовляв дуже гарним ( чоловічим)  голосом.

 Була середа: я тоді встала та почала писати свої книжки. Поки є світло.

Я останнім часом пробувала скачати якийсь додаток, але на моєму телефоні не лишалося місця. Тому я попросила у мами Телефон на день народження. Бо телефон що був у мене у грудні я загубила.

Коли світло вимкнули то я пішла купатися. Та підчас пірнання у басейні я фантазувала нібито у відправилися у АНТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН та допомагала Морським перевертням знайти частину чарівного тромбону У Північному полюсі.

Коли світло увімкнули то я пішла писати книжки. Загалом я пишу книжки щоб швидше вийшли мультики які я придумала.

Я у цей день почала писати книжку « Лялька та ДОБРОДУХ».

А загалом я там написала ще декілька абзаців книжки « Софі та живі ляльки», « Ну, постривай ранкова зарядка та тварини» та « Софі та чарівне кільце».

                                                         6 серпня 2024 рік

  Я вирішила замовити Зайця з Ну, постривай з тих пір як одного вечора. Коли Мама спитала « навіщо тобі ще один Вовк?» та ця фраза  ДОСІХПІР крутиться у мене голові. Та вона навіть спитала « хоч би Зайця попросила! А то все Вовк та Вовк!».

Так ось я вирішила замовити Зайця. На гроші які мені тітка Оля дала. Та замовили зайця.

Та я очікувала того Зайця який був на картинці.

                                                                9 серпня 2024 рік.

  У цей день прийшов по почті мі Заєць. У мене є м’який кролик БОЗЛІ з Кольорами УКРАЇНИ.

У вечорі  дня приїхала мама з посилкою, але коли я відкрила посилку т там був не той заєць якого ми замовляли.

Тоді я на писала ( як я гадала працівнику магазину) що вони помилилися.

Але коли я їй подзвонила то вона відповіла що вона нічого не відправляла мені та що я їй це пишу три місці. Коли я натиснула йому на лапку то він говорить усе те саме що і Вовк. Та він у рожевій футболці та темних штанах. Як вовк!

 Коли я лягла спати то я обіймалася зі своїм вовком та зайцем.

                                                                 12 серпня 2024.

У вечорі коли у мене на телефоні закінчувався час. То я подзвонила ВОЛОДИМИРУ УТКІНУ. Ми з ним поговорили. Та опинилося що мій подарунок на день народження вже прийшов. Та я попросила його надіслати.

Коли приходить фото, то я дивлюся на нього то Вовк точно такий же як той що мені мама купляла. Та у мене навіть у голові сталося таке нібито того Вовка кіборги прислали.

Та до мого дня народження думати не про що не могла окрім цього Вовка.

Якщо чесно, я думала що Вовк буде 20 см ( як на картинці). А той що у мене тоді був, - був 32 см.

Я ще трохи подивилася нове ПРОСТОКАВАШЕНО. Серію під назвою « ВІЧЛИВИЙ ПЕЧКІН». Та мені там показалося смішним фраза Кота МОТРОСКІНА. « Вампіри, зубок криси у нас вже були. Тепер до кіборгів дійшли!».

                                                   15 серпня 2024 рік.

 Настав мій день народження! Та коли я прокинулася, то побачила на  дачному столику подарунок. Новий телефон ( як я і хотіла),  ( хоча я б ще б хотіла нову ляльку).  Ми встановили сім картку щоб був Інтернет. От тільки усі додатки зі старого телефону не хотіли загружатися одразу. Як на тому телефоні як я у цьому році загубила.

Я подзвонила Бабусі Валі. Я не про ту яка у 2023 році померла, а про її сестру. Її теж звати  Валя.

 Вона мене привітала з Днем народження та я їй розказала що я б ще б хотіла отримати ляльку на день народження.

• Соню, ну, подумай! – каже Валя. – по ляльці ти б могла б дзвонити?
• Ні! – відповідаю я!
• А переписуватися ти по ляльці могла б?
• Ні!
• Ну, ось телефон це крутий подарунок.

Коли я поклала трубку то тут до мене подзвонила Бабуся Галя.

• Привіт Соню, вітаю тебе з днем народження! – вітає мене бабуся Галя.
• Дякую! – відповідаю я!
• Ти вже бачила моє привітання?
• Ні, я сьогодні нічого не бачила. Та і взагалі у мене новий телефон та у мене зараз ВАЙБЕР  не працює.

Я і не підозрювала у цей день що бабуся мені присилала привітання з Ну постривай.

Та вона запропонувала перекинути мамі ( щоб я його переглянула).

Коли відео приходить на Мамин телефон. Та я його дивлюся. То я спочатку бачу райдужний фон та Вовка у піджаку та квітами.

Мені привітання дуже сподобалося. А пізніше мені сподобалася пісня. Яку спочатку не розчула.

Але коли я прислала мамі Бабусин подарунок. То вона була ВОЗМУЩЕНА. Бо я хотіла від бабусі Галі Набір лікаря. Але мама настільки хотіла щоб я була дорослою. А я не хотіла бути дорослою.  Бо дорослі не граються у ляльки та не вірять у фей.

Та я стала сильно плакати бо мама зовсім не розуміє мене.

 Та єдине що я запам’ятала з її слів.

• Подумай, у тебе ж немає не Туші, не помади – тому що ти чого не хочеш. Хочеш лише одних ляльок!

І тоді я захотіла сильніше ляльку. Та я спочатку поплакала бабусі Галі що я хочу ляльку. А потім своєму другу Ярославу. Але потім я заспокоїлася. Бо все таки у мене сьогодні день народження.

 Мама все таки погодилася на ляльку. Та я обрала ляльку « ЕНЧЕНТІМАЛС Папуга».

Коли настав вечір то Приїхали Дідусь та тітка Поля. З тим часовим Вовком.

Ми сіли вечеря та я на торт загадала « щоб вийшов мультик СУПЕР ЗАЄЦЬ».

Та тут прийшов Дядько Саша з подарунком від Тітки Олі. Це був набір пластилін з якого можна сліпити морозиво.

Мені довелося спати біля батьків бо Дідусь та Тітка Полі спали на верхньому поверсі. Мені довелося перед приїздом дідуся я сховалася свого Вовка. Щоб він не здогадався що він у мене вже є.