15.Знайомство з сім'єю Ріка та звістка з палацу

-ну і як мені тепер добиратися до академії. Підготуйте мені карету

-так, принцесо

А тим часом я вирішила піти на могилу своєї матері

-мамо, і що мені тепер робити, га? Як мені чинити? Все йде на перекосяк, з батьком я посважалася. Мачуха хотіла мене вбити, сестрі байдуже, єдині хто в мене є це мої друзі. До чого я докотилася, Тай вони мені здається не хочуть слухати про мої проблеми. Мамо, я стала всім тягарем, це жахливе відчуття

-не єдині

-Рік, що ти тут робиш?

-відчув що тобі погано, вирішив повернутися, а біля воріт замку мені сказали що ти пішла сюди

-дякую тобі за все

-нема за що, а тепер розказуй що сталося

-я посварилася зі всіма. У мене не залишилося нікого в палаці, тому я й пішла сюди. Я завжди ходила сюди коли мені було жахливо. Я стояла та  говорила про свої проблеми. Я впевнена що матінка мене чує та розуміє, адже і вона була в своїй сім'ї нікому не потрібною. Її видали заміж насильно в 18 років, любові ніколи не було, та батько весь час знущався над мамою. Потім народилася я. Батько ніколи не любив мене, адже я дочка жінки яку він ненавидів, тому коли родилася сестра він признав саме її

-все буде добре, не переживай. Я завжди з тобою, якщо щось потрібно то ти знаєш де я. Я наказав щоб карету не готували, якщо ти не проти то ми можемо піти звідси порталом

-ні, я не проти

Рік відкрив портал та я зайшла в нього. Я опинилася в вже знайомому місці, а саме в домі Ріка

-ти казала ми ще поговоримо, про що?

-про те що ти сказав, ти сказав повертайся до мене, що це означає?

-ти все чудово почула, досить це приховувати. Я бачу, що приховувати марно, адже я пробую приховати, не звертати увагу, але не можу. Не виходить, я завжди переживаю про тебе, думаю, з самого першого дня ти мені сподобалася

-знаєш, я теж, але завжди боялася признатися. Думала це неможливо

-мені теж так здавалося, але тепер скажи, це можливо, можливо щоб ми зустрічалися?

-звичайно можливо

-тоді чудово

-наллєш мені води

-звичайно, що будемо робити з твоєю мачухою?

-я незнаю, Ріку, я зараз нічого незнаю

-як мені подобається що ти називаєш мене просто Рік

Рік підійшов та обійняв мене

Пройшло 2 місяці

-Кая, ти готова?

-так, можемо їхати

-Рік, ти впевнений, що твої батьки мене приймуть?

-у них нема вибору, звичайно приймуть

-просто знаючи мій тяжкий характер, я не впевнена що мене приймуть

-я ще раз тобі повторюю, у них немає вибору, бо єдине що важливе це мій вибір, а я обрав тебе

-ти казав що тебе вони зазвичай не слухають

-а тепер мають послухати

-добре, ти мене вмовив

Рік відкрив портал та ми опинилися на ґанку красивого дому. На підвіконнику були квіти, а до двору вела красива стежка з кущами троянд. Будинок був досить маленьким, але дуже затишним

-готова?

-ні

-боїшся?

-звичайно

-не бійся, я з тобою, станеш ззаду мене 

-добре

Я встала ззаду, а Рік постукав в двері. Двері відчинили та в дверях я побачила жінку років 50, низького зросту та з сивим волоссям. Більше я не змогла побачити, адже Рік загородив все

-синку, яка я рада тебе бачити

-і я тебе, мамо

-проходь

-почекай, я хочу тобі декого представити

-і кого ж це?

Рік повернувся та жінка побачила мене

-доброго дня 

-доброго. Відповіла мені жінка, по ній одразу було помітно, що вона була рада, що син привів дівчину, але щось її хвилювало

-мамо, це Кая, Кая це моя мама Офелія

-рада бачити, проходьте

-я теж

Ми зайшли в дім та він був дуже красивий. На стінах весіли картини, просторі кімнати та будинок ззовні здавався мені меншим, одразу було помітно що сім'я не бідувала. Ми пройшли на кухню та жінка почала заварювати чай

-ну розказуйте, де познайомилися?

-на вечірці

-цікаве знайомство, а можна детальніше?

-звичайно. Я трохи подумала та почала говорити

-це було в академії, викладачі поїхали, бо потрібно було підтримувати джерело. Ми залишилися одні в академії та хлопці влаштували вечірку, там я врізалася в Ріка

-то ти студентка?

-так, перший курс

-і що було далі?

-я подумала що це був студент та вибачилася і пішла до столика. Потім я побачила, що Рік розганяє студентів, так і познайомилися, потім я дізналася що Рік мій викладач

-цікаво

-а ти що мовчиш, скажи щось, чи мені одній віддуватися 

-добре, скажу, що наприклад ти хочеш почути?

-розкажи як рятував мене від герцога

-і таке було?

-було й не таке

-Офелія, у нас що гості?

-так, проходь на кухню

Чоловік зайшов та я побачила високого чоловіка з чорним волоссям на якому виднілася сивина

-доброго дня

-доброго, Ріку, ти чого не сказав, що в нас будуть гості?

-хотів зробити сюрприз, і в мене вийшло

-Ріку, відійдемо поговоримо?

-добре, батьку

Рік

-що таке, батьку?

-навіщо ти її сюди привів?

-як навіщо? Вона моя дівчина, я привів її щоб вас познайомити

-ти ж знаєш що ми тобі вже підібрали пару

-а ти знаєш що я був проти, тому і не погодився

-я думав ти порозумнішаєш за той час коли будеш викладати в академії, а ти навпаки найшов собі якусь дівку, та ще й студентку. Скажи який вона курс?

-1

-ще краще, чим ти думав коли почав зустрічатися з нею?

-я не думав, батьку, я просто зробив так як вважав за потрібне

-тобто це тобі потрібно?

-потрібно, бо я кохаю її

-кохання рано чи пізно пройде, а зв'язки будуть завжди. Ми ж тобі підібрали дочку багатого барона

-ви підібрали, а я так не хочу

-добре, скажи хоч хто вона така? Чия донька?

-донька темного короля

-ти серйозно? Значить я хотів тебе одружити на дочці барона, а ти рибку побільше вирішив зловити, одразу видно що ти мій син. Шукав мідь, а знайшов золото

-батько, мені від неї нічого не потрібно, тим більше що з батьком вона в поганих стосунках, тому твої надії не виправдалися