13. Нові проблеми та нова одногрупниця.

В академію потихеньку почали з'їзджатися студенти та вона знову ожила, що не могло не радувати. Я як завжди гуляла в саду, як тут на мене налетіла моя нова знайома.

-Кая, рада тебе бачити.

-і я, Джейн, ти все ж таки перевелася до нас.

-так і ми з тобою на одному факультеті.

-звичайно, адже некромантику ввели тільки цього року.

-о, тобто до цього некромантику тут не викладали, нічого собі, а викладач довго практикує некроментику?

-ну як сказати, йому 23 і він тільки випустився з академії, але не переймайся. Викладач справді добре знається на своїй справі.

-це чудово, слухай, мене тут заселили до якоїсь Аделії Гроуф, ти її знаєш?

-звичайно, це моя подруга. Показати де вона живе?

-так, якщо не важко.

-ну тоді пішли.

Ми дійшли до кімнати Аделії. Я постукала та увійшла.

-привіт, а я тобі сусідку привела.

-ще одну, надіюся вона буде не така як моя.

-ні, вона нормальна.

-чудово.

-а, до речі. Ти приїхала саме вчасно. Другою парою буде некромантика. Викладач обіцяв щось грандіозне.

-нічого собі, перша пара і вже щось грандіозне, а хлопці в нашій групі красиві?

-а це немає різниці, адже всі зайняті.

-оу, ясно, ну нічого, можливо, найду когось з вогняного факультета.

-можливо, пішли, бо запізнимося.

-подумаєш, запізнимося.

-я б так не казала, викладач хоч і молодий та не настільки потурає нам.

-а викладач зайнятий?

-можна й так сказати.

-тобто не зайнятий?

-тобто так, надіюся поки.

-добре, подивимося на нього, не бійся. Я все зрозуміла.

Тим часом ми дійшли до аудиторії, а біля неї вже стояли хлопці.

-і чого ви тут стоїте?

-та там маленька проблемка, сама відкрий двері та подивись.

-добре.

Я відкрила двері та побачила портал.

-чуєте, а може це й є те про що казав викладач?

Сказала Аделія та подивилася на нас поглядом запитуючи як ми вважаємо.

-можливо.

-в будь якому разі дізнаємося ми тільки якщо зайдемо в портал.

На цей раз в розмову вклинився Кассіан, а ми всі як ті бовванчики закривали та ступили в аудиторію.

-хто йде першим?

-яка різниця, пішли вже, як зайшли в аудиторію так і підемо в портал.

-Кая, стривай.

-що таке, Аделія.

-сережки на тобі?

-так.

-а щось ще є?

-ні, крім сережок я нічого не вдягала, думала їх вистачить.

-не думаю, що потрібно й інші прикраси. Повернутися в академію ми зможемо і цього вистачить.

-ти права, тоді пішли.

-ви про що?

-якщо коротко то сережки чарівні. Вони мають здатність повертати людину додому.

Ми зайшли в портал та побачили перед собою якусь глухомань та купу скелетів в додачу.

-оце ми попали.

В думках я пригрозила викладачу. Ріку, міг хоча б попередити завів нас в таку глухомань та нічого не сказав. На це я почула якийсь смішок, невже викладач мене почув? Тим часом портал за нами закрився.

-що будемо робити? 

Запитала Аделія шукаючи підтримки та відповіді на своє запитання.

-битися, або бігти, у нас два варіанти, але обидва ми маємо робити разом.

-тоді пробуємо відбити.

 Відповів Ель.

-слухайте, а викладач показував нам заклинання як знищити скелета, пам'ятаєте?

-точно, Кая, ти геній.

-є трішки, особливо в стресових ситуаціях.

Я проговорила заклинання та направила на одного з скелетів та він розсипався на кісточки, теж саме зробили і інші. По моїм розрахункам їх було десь 20-30, п'ять хвилин і скелети були перетворені на кістки, що не могло не радувати.

-Кая, ти нас врятувала. Ти так швидко пригадала це заклинання.

-тільки мені здається, що це ще не все, не може бути все так просто.

-і ти не помилилася.

-і що там ще?

-троль, мертвий, я такого ніколи не бачила.

-всі ми такого не бачили.

-чуєш, Кая, а те заклинання не підійде для троля?

-підійде.

-ти і таке знаєш?

-щоб вийти з під опіки батька я маю бути чудовим некромантом, тому слухаю і вчу все що каже магістер.

-а, ну тоді ясно.

-досить розмовляти.

Я замовчала, але в думках вже сперачалачя з хлопцем про все що тільки можна. 

-добре, заклинання на нього має бути випущено злагоджено та одночасно, щоб воно спрацювало на таку махіну.

Ми створили заклинання та приготувалися.

-коли скажу випускайте.

-добре.

-зараз.

Я закричала та ми випустили заклинання на троля. Він загарчав та почав завалюватися на землю, через хвилину він зник. Так як був творінням некроманта, а творіння некроманта або щезає або перетворюється на кістки, слиз і інші рештки. Коли його знищують, схоже викладач нас пощадив, адже він міг зробити так щоб на нас полився слиз і видовище було б явно не з приємних.

-я надіюся, що це все.

-не надійся дарма, Джейн, що вже видохнулася?

-трохи є.

-і я.

-і всі.

Всі засміялися та ми хоч на хвилинку могли розслабитися.

-схоже у нас ще одна проблемка.

-ну і що там ще.

-мою ж дивізію, огр, несподівано

-а можете роз'яснити двієчниці, яка різниця між огром і тролем?

-огр більший в розмірах і має дубинку, набагато агресивніший та безжальніший.

-та куди але безжальніше і агресивніше.

-уяви собі, Джейн, нема грані агресії та безжальності.

-поражаюся твоїми знаннями. Я так зрозуміла ви ще досі живі тільки завдяки Каї?

-саме так.

-а тепер нам що робити?

-по старій схемі, йти в атаку, або тікати. Якщо магістер викликав огра то був впевнений, що ми впораємося.

-йдемо в атаку, якщо не вийде тікаємо?

Запитав Кассіан.

-так.

-раз, два, три, давай!!

Ми кинули заклинання в огра та не змогли його повалити.

-заклинання не підходить. Це занадто сильна нечисть.

Як тут щось важке вдарило мене по голові та я впала і останнє, що я почула це крики своїх подруг та друзів.

-Кая.

Після того як я знепритомніла