12.Продовження навчання та секрети моєї матері.

-Кая, то ми поїдемо до академії всі разом?

-якщо ви не проти то так.

-звичайно не проти.

-ну тоді збирайтеся, бо я тут сидіти більше не збираюся, а академію як я чула вже відкрили.

-ну і звідки такі пізнання?

-магістер Армен сказав.

-оу, то поки ми з дівчатами з одногрупниками зустрічаємося, ти з викладачем.

-так, Арія, а ти думаєш я не можу?

-ні, ну якщо чесно то він для тебе застарий, та не багатий до того ж.

-нічого не старий. Він тільки рік тому закінчив академію, а що до грошей, то ти знаєш, що вони мені не потрібні.

-то все ж таки ці відносини можливі?

-можливі, але тільки якщо б він мені подобався, а я йому.

-а він тобі не подобається?

-ні.

-брехня, подруго. Я знаю коли ти брешеш.

-добре, Арія, ну він гарний, та й впринципі не найгірший варіант, а якщо ще подивитися на чоловіків в палаці то він взагалі ідеальний чоловік.

-ось те що я хотіла дізнатися.

-принцесо, ваш батько передав вам речі вашої матінки.

-дякую, Феліз, можеш йти. Ну що, подивимося, що матінка залишила?

-так, відкривай.

Я відкрила коробку та побачила прикраси.

-красива.

-не те слово.

Прикраси справді були дуже красиві, діадема з синім дорогоцінним каменем посередині та меншими каменями по боках, кільце зі смарагдом, яке виблискувало дуже красиво, сережки з таким самим синім каменем як і діадема, як я зрозуміла в коробці був комплект з сережок, діадеми, кільця та намиста. Всі ці прикраси були просто чудові та стримані, всі крім діадеми, тому їх можна носити і в повсякденному житті. Кожна з них стояла в окремій коробочці, щоб вони не пошкодилися. Після того як я вийняла прикраси, я побачила на дні коробки старий записник. Записник весь припав пилью та виглядав дуже старим, та скоріше за все належав моїй матері.

-цікаво, а навіщо твоя мати зберегла це все?

-можливо, вона хотіла передати це все мені, але не змогла це зробити.

-відкриєш записник?

-звичайно.

Я відкрила записник та почала читати.

-записник Амелії Бетлен.

"Має бути переданий моїй дочці Каї Бетлен"

-цікаво.

-ти була права, Кая. Вона хотіла тобі це передати, але не змогла.

-як бачиш все ж таки її речі дійшли до мене.

-читай далі.

-читаю.

Дорога Кая, якщо цей записник тобі передали та ти незнаєш що тут то це означає, що я вже мертва. В цьому записнику ти знайдеш відповіді на всі свої питання про те як користуватися магією про яку ти нічого незнаєш та твій батько надіється, що і не дізнаєшся, але в мене були інші плани. Одразу попереджу тебе, що записи в цьому записнику будеш бачити тільки ти, тому для інших це простий записник.

-нічого собі, твоя мати справжній конспіратор.

-вона хотіла, щоб батько не дізнався, що тут буде.

-ну це ясно, слухай, якщо ти хочеш сама це почитати, а нам про те що там знаходиться не казати то ми не будемо просити тебе читати.

-та ні, поки я не бачу нічого такого, що потрібно від вас ховати.

-тоді чудово, бо я хочу дізнатися, що там.

-я зрозуміла, Арія, я продовжую.

Ти вже бачила, що в коробці є прикраси, та це не прості прикраси, а магічні, про їхні можливості я тобі зараз і розповім.

-ого, то вони магічні?

-нічого собі.

-твоя мати залишила тобі корисні речі.

-так, ти права, Кать. Вона справді залишила мені дуже корисні речі.

Ти, мабуть, помітила, що всі прикраси це комплект, крім однієї прикраси, а саме кільце з смарагдом. Його здібності це робити захист від підслуховування. Ти, мабуть, будеш задавати собі питання в майбутньому навіщо воно тобі якщо є заклинання від підслуховування, яке знаходиться в цьому записнику, але це заклинання допоможе тобі тільки з магами, які не сильно знаються на магії ілюзій та не зможуть знешкодити твоє заклинання. Навідміну від кільця, яке зможе скрити твої розмови навіть від найсильніших магів. Користуватися ним потрібно так: камінь в центрі потрібно повернути і тоді тебе не буде чутно.

-корисна річ.

-так, корисна.

-вибачте, принцесо, карети вже стоять та чекають на вас.

-так, ми вже йдемо.

-пішли, потім дочитаємо.

-так, Арія, пішли, хай не чекають нас поки ми тут дочитуємо.

-та ні. Я ж хотіла ще послухати, на самому цікавому. Як завжди.

Заголосила Арія та я зрозуміла, що цілу дорогу будемо вислуховувати її ниття.

Ми вийшли з кімнати, а слуги підхопили наші речі та пішли за нами.

-я так не хочу повертатися в академію. Катя вийшла вперед та сказала це.

-а я хочу. Я вже скучила за нормальними буднями, а не наріканнями, яка я погана дочка. Не хочу виходити заміж і взагалі навіщо тобі це навчання.

-да, в тебе життя в академії явно краще.

-в сто разів краще, тому поїхали швидше.

-ну поїхали.

Ми приїхали до академії досить швидко. Хлопці взяли речі дівчат та пішли до наших кімнат, дівчата за ними, а я трохи забарилася та не встигла. Вони вже зайшли в гуртожиток. Ну добре піду сама хоч подумаю про те що мати залишила мені. Цікаво, що можуть інші прикраси, так я і йшла роздумуючи про те, що залишила мені моя мати. Я так задумалася, що не помітила як до мене підійшли. Це був магістер Рік Армен.

-доброго дня, чого ж принцеса носить такі важкі коробки? Невже не знайдеться хлопець, який буде носити за вас тяжкі коробки?

-як бачите такий ще не знайшовся, тому поки буду носити коробки сама.

-колись знайдеться, а поки. Якщо ви дозволите, я можу понести.

-а давайте, я не проти.

Чоловік підхопив мою коробку та поніс її до гуртожитку, як тільки ми зайшли в гуртожиток на нас почали дивитися здивовані очі. Ці очі належали наглядачу жіночого гуртожитку.

-доброго дня, магістре.

-доброго. Я надіюся бачити вас всіх після закінчення канікул та щоб всі змогли потягнути нашу програму, одразу попереджаю вона буде важка.

Магістер договорив та вийшов з кімнати.