10.Підготовка до новорічних балів

Тиждень пройшов та до палацу почались з'їзджатися гості. Першим з моїх друзів приїхав Ель, одразу помітно хто сумував за моєю подругою. Схоже мої здогадки були вірними, після нього приїхала Катя, одразу за нею Кассіан останніми приїхали Аделія та Ільф. Наші парочки воз'єдналися. Залишилася тільки я, а я що, мені й так чудово. Головне щоб мені не знайшли пару та не змусили насильно спілкуватися з тим ідіотом. Цікаво, батько має вже когось на приміти чи ще ні? Ось наша компанія знову разом 

-ну що, пішли у палац, рада вас тут усіх бачити 

-і ми тебе

-а це що ректор та магістер Рік Армен?

-так, вони приїхали одними з перших

-а як так?

-батько запросив магістра, для того щоб поговорити з ним. Бачте він думає що магістер не досвідчений та не зможе нормально вчити студентів, а я ж знаю що він просто таким чином хотів щоб я повернулася в палац

-не розумію причому тут магістер?

-все дуже просто. Батько спочатку тис на мене, а коли зрозумів що результата нема то вирішив що якщо не буде викладача то я повернуся в палац, але схоже викладач не відмовився

-ого, а у вас весело

-не те слово, а тепер пішли, а ще ви допоможете мені трошки подратувати мого батька?

-а нам нічого не буде за це?

-ні, не буде, не хвилюйтеся. Це я беру на себе 

-ну тоді звичайно допоможемо

-чудово, зараз за планом вечеря. Там будуть всі хто прибув на бал, тому коли прийдете не дивуйтеся такій кількості. Тим більше що в останні 3 дні приїде в 2 рази більше людей 

-а якась ієрархія є? Де ми маємо сидіти?

-там де і я, на мене всім плювати, тому проблем не буде

-перший раз я рада що на тебе всім плювати

-я теж перший раз рада 

Ми дійшли до їдальні яка була переповнена людьми та я заговорила

-мда, скільки людей приїхали на бал

-це точно

-дивіться, метресса Корнелія Орлеанська та її брат магістер Фредерік Орлеанський 

-а там сидить Клара Емірійська вказала мені Арія

-а з яким лицем, ви тільки подивіться

Ми сіли за стіл та всі дружно почали їсти, так як інші теж їли, тому не потрібно було чекати. Ми доїли та я вирішила піти. Я зважилася та подивилася на друзів, всі доїли, тому я встала за столу та почала говорити

-з вашого дозволу ми підемо

-так, можете йти

-пішли, розсілися тут, невже ви хочете сидіти з цими аристократами

-нізащо в світі, пішли звідси

-шикнула Арія, та всі теж встали щоб її ще більше не злити

-ну і куди ми?

-слуги готують для вас кімнати, а поки ми посидимо в моїй, пішли

-ну пішли

Ми зайшли в кімнату та я побачила як всі ахнули від несподіванки, всі крім Арії та Каті. Катя явно вже давно це все бачила, тому так не дивується

-ото хороми прям 

-тільки вони мені не потрібні, це золота клітка. Сиджу в 4 стінах та нічого не бачу

-да, це погано

-ну досить вже, як доїхали?

-нормально, а коли буде бал?

-який з? Їх буде 3

-невже?

-так почнуться вони через 4 дні, тому вони вам ще  набриднуть

-принцесо, кімнати готові, ваші гості можуть заселятися

-дякую, вже пізно. Йдіть спати, особливо дівчата, з самого ранку я потягну вас по крамницях та найкращих швачках столиці

-оу, схоже день буде продуктивним

-не те слово 

-добре, ми вже підемо

-давайте

Всі пішли та я пішла спати 

-о господи, дай мені сил пережити тортури балів, бо я вже відчуваю що намучаюся

Зранку мене розбудив голос Феліз

-принцесо, вставайте, ви просили вас розбудити

-так, дякую, Феліз

Я встала та почала готуватися

-Феліз, розбуди будь ласка інших дівчат та прикажи щоб нам почали готувати карету, ми їдемо в місто

-добре, принцесо, все виконаю. Снідати будете?

-ні, в місті поїмо

-тоді добре, принцесо, ваш батько не буде злий?

-ні, не переживай, якщо батько щось скаже тобі то просто відповідай наказ принцеси, мені нічого не відомо

-добре, принцесо

Я вийшла в коридор та направилася до кімнат дівчат і тут я вирішила не йти до кожної, а просто крикнути

-рота підйом! Ану швидко виходимо, покупки чекають нас

перша вибігла Арія з бойовим настроєм 

-так, капітане, я вже тут 

-хза, вирішила мені підіграти?

-так точно, капітане

На цей раз засміялася вже Арія, а я за нею і тут вийшли і інші дівчата повторивши за Арією

-капітане, вибачте за запізнення 

В очах у дівчат я бачила грайливі вогники, та відчула що в мене вони теж є, одразу було видно що вони ледве стримують себе щоб не засміятися, а я вже не просто сміялася, а помирала зі сміху. Я трохи заспокоїлася та заговорила

-добре, пішли, бо я зараз помру зі сміху

Ми підійшли до карети та сіли в неї

-можемо їхати

-ну що поїхали купляти вам наряди?

-ти впевнена, це ж вийде в копійочку?

-батько сказав виписати чеки на його ім'я, докази того що я можу виписувати чеки зі мною, тому сам винен 

-ну тоді добре

Їхали ми всього 30 хвилин, за цей час ми встигли наговоритися про відпочинок вдома та мою каторгу в палаці, да да, саме так я її й назвала подругам

-весело в тебе, Кая 

Як тут двері карети відчинилися та перед нами постав кучер 

-принцесо, ми доїхали 

Я вийшла перша, кучер подав мені руку щоб я вилізла, що ніколи мені не подобалося. Наче я сама не можу вийти з карети, але такі були правила. Теж саме зробили і дівчата, що було для них незвичним, але вони все ж таки послідували моєму прикладу

-вас супроводжувати, чи не потрібно?

-так, будеш нести пакети, якщо не важко?

-принцесо, це моя робота, звісно не важко 

-тоді будеш йти позаду та чекати біля крамниці

-добре

-ну що, пішли?

-одразу видно принцеса, так говориш, але я помітила що не обтяжуєш слуг

-стараюся, якщо чесно то в них немає вибору, це я з ввічливості говорю, ну не можу я говорити до людей по іншому. Він й так би носив ці пакети, тільки якщо б просто так не подобався то робилося б все в іншому тоні