6.Підготовка до перевірки.

Минуло 3 місяці

-Кая, вставай, бо ми пропустимо промову ректора.

-що він буде говорити, навіщо нас так рано кликати?

-Кая, ректор буде говорити про підготовку до перевірки.

-добре, встаю, встаю, чому нам не можуть про це розповісти магістри на занятті? Ні, потрібно будити нас ні світ, ні зоря.

Я встала, зібралася та вийшла з кімнати.

-пішли, раз так рано мене збудила.

Ми прийшли в хол та побачили купу народу, всі скупчилися. Ми підійшли до групи некромантів та стояли там, як тут ректор прийшов та почав говорити.

-дорогі студенти. Я хочу вибачитися за настільки ранній підйом.

-ага, аж занадто рано.

І тут я почула сміх, який долинав не тільки від моїх подруг та хлопців, а ще й від викладача. Ну і чого вони так бояться. Він зовсім такий як ми, тільки з одною відмінністю те що він викладач.

-але я мав це зробити, щоб розповісти вам, іспит може відбуватися як по одинці так і в команді. В команді може бути максимум 5 людей, оцінювання буде теж відповідне, тому розділіться на команди та впишіть команду в бланк, або тільки себе. Після цього ми будемо проводити тренування, а тепер можете йти на сніданок.

-ми будемо четверо в команді, чи як?

-звичайно.

-тоді чудово, нам потрібно придумати назву команди?

-так.

-є якісь думки?

-ніяких, з фантазією у мене завжди були проблеми, що поробиш.

-а що якщо назвати команду "вітер змін"? В нас в команді є некроманти, які якраз таки і є змінами та команда складається тільки з дівчат. Років 5 поспіль хлопці та дівчата працюють разом, а тут тільки дівчата. 

-а мені подобається, Арія, ти як завжди світило фантазії.

Арія завжди не любила сидіти на місті та завжди щось вигадувала, тому я і не сумнівалася, що вона придумає нам назву.

-тоді вирішено "вітер змін".

-так, справді хороша назва.

-тоді йдемо записуватися.

Ми пішли до бланку та записалися.

-ну все, тепер ми записані на перевірку. Цікаво, яка буде підготовка до перевірки?

-незнаю, можливо, нам будуть розказувати про середи, де будуть проходити випробування?

-Арія, запасися артефактами. Думаю нам вони знадобляться на випробуванні.

-так і зроблю.

-Аделія, пішли на заняття?

-пішли, надіюся магістер Армен знає хоч щось про перевірку.

-так, буде цікаво послухати, що він скаже.

Ми пішли до аудиторії та побачили там хлопців.

-привіт

-і вам. Ви визначилися як будете проходити випробування?

-так, нас буде четверо. Я думаю, що так в нас більше шансів, та й ми добре слілкуємося між собою, а ви що?

-ми вирішили, що будемо йти троє, але переживаю чи зможемо.

-на жаль це ми дізнаємося тільки на перевірці.

Рік

-заходьте.

-Олредік, привіт, щось сталося?

-ні, сьогодні буде підготовка, тому я покликав тебе. Веди своїх некромантів. Будемо дивитися хто на що здатний. На це витратимо цілий день, можливо, два.

-добре, проходити буде на полігоні?

-так.

-а до речі, що з тією ученицею у якої великий потенціал?

-робить успіхи. Вона справді має великий потенціал та хоче розвивати силу. Її легко зрозуміти. Від опіки таких батьків я б тікав наче за мною собаки женуться.

-від своїх ти також тікав, тому і розумієш її. Пам'ятаю як ти зірвався в академію, щоб батьки не діставали, а після закінчення ще й почав шукати роботу викладача лиш би не повертатися. Тобі вже й наречену знайшли, а ти в академію викладачем поїхав.

-добре, я піду вже.

-добре, зустрінемося на полігоні.

Я вийшов з кабінету Олредіка та пішов до аудиторії, де вже сиділи студенти.

-доброго дня, сьогодні занять не буде. Зараз ми всі виходимо на полігон та там буде проходити підготовка.

Ми прийшли на полігон та я побачив Олредіка та підійшов до нього.

-можливо, хай мої почнуть перші, інші підтягнуться?

-але двоє твоїх студентів вирішили бути з іншими факультетами, тоді як будемо чинити?

-давай вони підуть, хочу подивитися, що вони зможуть, а особливо цікаво як некроманти будуть працювати разом з іншими факультетами.

-тоді добре, команда "некроманти" виходьте та покажіть на що здатні і не забувайте це всього лише підготовка, для того, щоб ви побачили на що здатні.

Я побачив як портал відкрився та хлопці зайшли в нього. Після цього на екрані ми побачили їхні дії. Хлопці зайшли в портал та я побачив на екрані пустелю та некромантів, які роздивлялися місцевість. Після цього перед ними з'явилася доріжка та вони не довго думаючи пішли по ній.

Хлопці

Ми зайшли в портал та почали роздивлятися, як тут перед нами з'явилася доріжка.

-будемо йти чи як?

-наче в нас є вибір?

-ти правий.

Ми йшли по дорозі та починали вже думати, що ця дорога бескінечна.

-так, ця дорога безкінечна, коли вона закінчиться?

-зараз би мага води сюди.

-це точно.

І тут ми побачили пустельну змію, яка була величезних розмірів.

-от же ш, не пощастило, що будемо робити?

-крім застосування сили або бігу ідей більше немає.

-тоді давайте хтось випустить якусь скелето-тварину, змія відволічеться, а ми побіжимо.

-хороший план. Я зроблю.

-біжимо. Я не знаю скільки вона витримає.

Ми бігли так ніби в останнє, але по дорозі ми побачили пустельного лева.

-чорт, думаю з ним не вийде так легко як з змією.

-і я так думаю. І що ж робити?

-давайте натравимо змію на лева, поки вони будуть розбиратися одне з одним ми втечемо.

-хороша думка. Я якраз бачу змію.

-чудово, поки вона повзе сюди його треба відволікти.

-створити таку ж кішку?

-одразу двох, можливо, це розгубить його, а то й трьох 

Ми випустили тварин та вони почали бігати, лев відволікся і тут приповзла змія. Вони зчепилися, а ми вже бігли куди очі бачили. Ми побачили портал та швидко шмигнули в нього та коли опинилися на помості видихнули з полегшенням і тут на нас накинулися дівчата з обіймами та криками.