Все було як зазвичай. Ми сиділи на занятті. Я концентрувалася і тут я почула шум.
-сконцентруйся, не зважай на шум. Ти маєш навчитися не зважати ні на що.
-я не можу. Вона виходить з під контролю.
І тут я побачила як маленька кістяна кішка бігає по аудиторії та шипить на всіх.
-сконцентруйся та уяви, що кішка зникає в повітрі.
Я сконцентрувалася та уявила, що кішка зникає. І о диво у мене вийшло.
-добре, а тепер можете вийти та подивитися, що відбувається.
І тут всі почали бігти до виходу, щоб подивитися хто наробив стільки шуму. Я теж підійшла до дверей та побачила як в академію заходять втомлені викладачі. Всі мали величезні мішки під очима та втомлений вигляд. Магістер вийшов та підійшов до викладачів.
Рік
В нас йшло заняття, як тут ми почули шум. Кая перестала контролювати силу.
-сконцентруйся, не зважай на шум. Ти маєш навчитися не зважати ні на що.
Дівчина заговорила та я побачив страх в її очах. Вона боялася зробити щось не те. Одразу було помітно, що вона вже мала справу з магією і явно з поганими наслідками.
-я не можу. Вона виходить з під контролю.
Я побачив як її творіння почало бігати по аудиторії та шипіти на всіх. Я розумів, що я можу зупинити цю кішку, але якщо я зроблю це вона не навчиться контролювати силу.
-сконцентруйся та уяви, що кішка зникає в повітрі.
В неї вийшло та я побачив не поганий результат, як для дівчини, яка бачить свою магію 3 раз в житті. Я подивився на інших студентів та побачив, що вони ледь стримували себе від того, щоб не встати і не подивитися, що відбувається в холі.
-добре, а тепер можете вийти та подивитися, що відбувається.
Студенти побігли до входу. Відчинили двері та я побачив викладачів. Вони були дуже втомлені та ледь трималися на ногах.
-чекайте на мене тут. Я зараз прийду.
Я вийшов та підійшов до ректора.
-Рік Армен, кого я бачу. Невже ви приїхали в нашу академію?
-Олредік, ти як завжди. Така серйозна ситуація, а він жартує.
Я підійшов до друга та потиснув йому руку.
-розповідай, що тут було за нашої відсутності. Я нутром відчуваю, що студенти щось натворили, так?
-крім вечірки в день мого приїзду нічого більше і не було.
-а що ти скажеш про некромантів? Є хтось сильний, хто може чогось досягнути?
-всі некромант досить сильні, але особливо відмітилася Кая Бетлен.
-так, є така, кажеш здібна?
-так, як виявилося магію застосовувала всього 3 рази за життя, але не дивлячись на це вона робить великі успіхи. Якщо захоче вчитися не тільки поверхнево для того, щоб просто контролювати силу то може стати моєю ученицею.
-добре, це буде правильно. Я піду, мене вже зачекалися батьки студентів.
-що, вже хочуть скандалити, бо їхні дітки були в небезпеці?
-так, мушу йти, бо ще й за запізнення відчитають.
-йди.
Я пішов до аудиторії та побачив, що заняття вже добігало кінця.
-можете йти, заняття закінчено. Побачимося після обіду.
Кая
Магістер вийшов та ми почали обговорювати те що сталося.
-як думаєте. Вони довго будуть розмовляти?
-думаю так. У них є про що поговорити. Стільки сталося за цей короткий тиждень.
-це точно, але надіюся вони надовго. Я не хочу робити цю вправу.
-у мене так не вийде, адже я вже зробила. Думала я там помру від сорому, що не можу контролювати магію. Та врешті решт я змогла опанувати магію.
Магістер повернувся та відпустив нас.
-Аделія, раз нас відпустили пішли в їдальню, займемо місце.
-пішли.
Ми пішли до їдальні та взяли собі їжу і тут я побачила як до мене підійшов якийсь хлопець.
-це ви принцеса Кая?
І тут мене дістали, скільки можна.
Невдоволено фиркнула я
-так, у тебе щось важливе?
-так.
-щось трапилося?
-ні, але вам передали лист від вашого батька.
-можеш йти.
-знаєш, що мені цікаво? Що мій батько хоче від мене. Він ніколи мною не цікавився, а тут така щедрість, цілий лист.
-що за лист?
-о, ти вчасно прийшла, Арія, мені батько лист надіслав, хочеш послухати?
-звичайно, ти ще питаєш?
Я відкрила лист та почала читати.
-дорога Кая. Я знаю, що ми завжди були в важких стосунках, але я маю повідомити про те, що в нашому палаці буде новорічний бал. На цьому балу можуть бути присутні твої друзі, також я запрошую викладачів та багатьох королів з сім'ями. Скажу тобі відверто. Я хочу знайти нареченого тобі та твоїй сестрі. Прошу тебе віднестися до цього відповідально та не чинити опір, можливо, я напишу тобі про тих кого вважаю хорошою парою для тебе.
-ви тільки подивіться. Я від батька нічого іншого і не очікувала
-але ж, поки ти на навчанні тебе не можуть видати заміж насильно та й після теж.
-батько це розуміє, тому так і пише, наче це не наказ, а батьківська порада, але в нього нічого не вийде. Я не вийду заміж.
-Аделія, запам'ятай ці слова, бо щось мені підказує, що вона перша вийде заміж.
-сплюнь.
-добре, задоволена?
-так.
-тоді добре.
-слухайте, після обіду в нас є ще година, можливо, прогуляємося, посидимо в альтанці, поговоримо?
-хороша ідея,пішли?
-пішли.
Ми вийшли надвір та сіли в альтанку.
-цікаво, коли Катя приїде? все ж вже налагодили.
-а я вже тут якби.
-Кать, ти швидко приїхала.
-я знаю. Така ціль якраз у мене і була. Я пів академії облазила, а ви тут. Ану кажіть, що тут відбувалося поки мене не було?
-ну хлопці влаштували вечірку, а на неї заявився викладач некромантії в якого я врізалася. Я навіть подумала, що він такий самий студент, ще добре, що нічого не натворила, бо я могла.
-ти як завжди, я зрозуміла.
-чекай це ще не все, як виявилося я маю великий потенціал.
-ага, а ще її творіння бігало по цілий аудиторії та залазило нам на голови.
-Кая, скільки ти всього натворила за цей тиждень.
-подумаєш врізалася в викладача та подумала, що він студент та трішки не впоралася зі своїм творінням.