Прокинулася я від того, що все навколо трусилося. Єдине, що прийшло мені на думку, що це Дін так будить нас.
-Дін, це занадто вже, нормально не можна розбудити?
-це не я. Я сам незнаю, що відбувається.
-землетрус.
Ну на кінець до мене дійшло, що може відбуватися.
Я швидко встала та побачила як дівчата збираються. Ми вибігли надвір та не побачили ні одного викладача. Я підбігла до некромантів.
-де викладачі?чому ми всі тут стоїмо?
-нам сказали стояти тут. Всі викладачі підтримують джерело, з ними також 5 курс.
-тоді ясно, щось ще казали?
-так, казали, що хто хоче може їхати додому. Занять не буде.
Так, все зрозуміло. Я залишаюсь тут, додому їхати не варіант.
-хтось з вас їде?
-так Ель та Кассіан.
Дорогі читачі прошу вас дружно забути про те, що автор забув з самого початку озвучити імена некромантів та вони вперше з'являються тільки в 4 главі і ще ім'я третього некроманта Ільф, дякую за розуміння.
-а ти, Аделія ?
-залишаюся, батьки бояться, що станеться викид, а вдома некромантів, які можуть виправити ситуацію немає.
-Арія, Катя ви?
-я їду до батьків. Вони вже імовірно вкурсі, тому відправлять за мною.
-Кая, а куди я можу поїхати без тебе, га? Звичайно залишаюся.
Землетрус закінчився та ми пішли в академію, через дві години ми пішли в їдальню та побачили Катю з речами.
-ти що вже йдеш?
-так, за мною вже приїхали. Надіюся, що з вами все буде добре, бо інакше мені прийдеться вчитися без вас і шукати нових друзів.
-о, ні, дорогенька. Від нас ти не відмажешся, так що після того як викладачі вирішать проблему з джерелом ти приїдеш та від нас не зможеш відмазатися.
-я на це дуже надіюся. Добре, я вже піду, бо мене вже чекають.
За обідом я побачила як до нас наближаються кілька хлопців.
-гей, ви ж перший курс, так?
-так, а що?
-прийдете сьогодні ввечері на вечірку? Вона буде в залі магів води.
Я розуміла чому вечірка буде саме там. Магів води було завжди найбільше, тому і аудиторія була в них найбільша.
-а нічого, що землетруси відбуваються?
-яка різниця буде землетрус ми відчуємо, а зараз найкращий час для вечірки, адже викладачів немає, там будуть всі курси крім 5.
-ви що на це дівчат?
-можна піти викладачів й так нема.
-тоді добре, а в якій годині?
-8, раді будемо вас бачити.
Хлопці пішли і тут я заговорила.
-вам не здається, що вони занадто вже хотіли, щоб ми прийшли?
-можливо, слухай, Кая, ти некромантка, а їх дуже мало, тому за тобою буде бігати багато хлопців та чоловіків в цьому я не сумніваюся, так само і з Аделією.
Ага, будуть, тільки от мене таким не візьмеш.
Після цього ми пішли в кімнату та почали готуватися. Вже навіть тоді ми чули гучну музику. Ми вибрали наряди причесалися та пішли до аудиторії. Там було багато народу та гучна музика, адже нікого з викладачів не було. Вони пішли розбиратися з джерелом, як виявилося землетруси саме через нього, а залишили як головних 4 курс, але в наших вже були там знайомі, тому ніхто нічого нам і не казав.
-дівчат, я відійду ненадовго в горлі пересохло.
Я відійшла та несподівано врізалася в когось. Я підняла голову та побачила якогось хлопця, який по вигляду був десь 4-5 курс, а так як всі п'ятекурсники зараз біля джерела він 4 курс.
-ой, вибач, я не хотіла. Як завжди не дивлюся куди йду.
-нічого, буває.
Я пішла до столику з напоями та помітила як той хлопець почав казати всім, щоб ті закінчували вечірку та розходилися по своїм кімнатам. Пізніше до мене підійшли дівчата.
-дівчат, а чого цей хлопець всіх розганяє?
-Кая, це викладач некромантики, чи ти знову нічого незнаєш?
-він не замолодий для викладача?
-а ти незнала? Йому всього 23, він тільки рік тому закінчив академію.
-нічого собі, оце кар'єра.
-ага, пішли до кімнати.
-пішли, єдине про що жалкую, так це те що вечірка так швидко закінчилася, а я вже думала, що я хоч трішки розвіюся на вечірці
-Кая, ми можемо добре вигрібти, а ти думаєш про вечірку
-наче він не був студентом та не бував на вечірках. Я впевнена, що вони ще не таке витворяли. Ай добре раз нас розігнали то я піду спати, що ще робити?
Рік
Для мене була велика несподіванка коли мені написав ректор академії та сказав, що мені потрібно приїхати до академії, тому що студенти залишилися там самі.
Я приїхав в академію пізно та почув гучну музику. Звичайно, це ж студенти і вони ніколи не пропустять таку нагоду зробити вечірку за відсутності викладачів. Самі так часто робили, тому я і не сподівався на те що вони будуть сидіти тихо в своїх кімнатах. Я пішов до аудиторії, де звучала музика, як виявилося всередині було ще гучніше. Я зайшов в аудиторію, як тут в мене хтось врізався. Я подивився та як виявилося це була дівчина скоріше за все перший курс та ще й моя учениця. Так як я одразу побачив в ній магію некромантів, що було дуже дивно, адже магію інших некромантів я не міг так добре бачити, а це означало одне, що в неї дуже великий потенціал та будь який більш менш обізнаний студент, який навчився розрізняти аури може сказати, що вона дуже сильний некромант може бути в майбутньому, якщо вона захоче розвивати свою магію то цілком імовірно вона може стати моєю ученицею. Я задумався на мить та не помітив як дівчина заговорила.
-ой, вибач, я не хотіла. Як завжди не дивлюся куди йду.
Я зовсім непомітно посміхнувся, адже вона скоріше за все подумала, що я один із студентів.
-нічого, буває.
Після цього я пішов та розігнав всіх, через пів години всі пішли та я пішов до свого будинку, як виявилося то всі викладачі мають свій маленький будинок, в якому вони живуть. Я підійшов до будинків та побачив 8 однакових будинків, які стояли в ряд. Я зайшов в дім та побачив, що за будинком є маленький сад з альтанкою, одразу було помітно, що академія була не для звичайних учнів та викладачів, адже я бував в багатьох академіях, а практично всі, де я бував були в жахливому стані і одразу було помітно, що там навчаються слабкі маги та слабкі викладачі.