3.Нічні посиденьки та купа питань

-Кая,Арія, вставайте, ми проспали

Ми синхронно піднялися та підскочили до ванни, я все ж таки забігла перша, тому швидко вмилася привела себе в порядок та побігла на заняття 

Біжучи через їдальню я побачила некромантів в повному зборі та підійшла до них

-чому ви не на заняттях, а тут?

-ну, у нас всіх якось синхронно не зазвучали будильники, які ми наставили вчора за допомогою магії, у тебе також?

-так, давайте потім розберемося з цим, а зараз підемо на заняття 

-так, пішли, нічого тут сидіти

Відповіли всі та ми пішли на заняття 

Сказати що магістер був спантеличений нашою дружньою компанією, яка ввалилася в кабінет, це нічого не сказати

-добрий день, магістре, вибачте за запізнення сказали ми хором

-я звичайно думав що з некромантами будуть деякі проблеми,але щоб пропустити половину заняття всією групою про це навіть уявити не міг, ну сідайте раз прийшли,але щоб таких запізнень більше не було, якщо запізнюєтеся більше ніж на 10 хвилин то взагалі не приходьте, зрозуміли?

-так, магістре (знову сказали ми хором та сіли за свої місця, ще б зрозуміти чому у нас у всіх не задзвеніли будильники)

Заняття знову пройшло так само як і минулий раз, нудно та без перспектив у практиці. Хоча хто б сумнівався, що поки наш викладач не приїде та нарешті не почне займатися з нами ми не будемо нічим займатися, крім записування конспектів про контроль над собою, що ніхто і не робив. 

Після заняття ми всі дружно пішли надвір подихати свіжим повітрям,посидіти та погомоніти, так як ми вирішили що ні на заняття артефакторики, ні на заняття магів води ніхто не хоче йти, ще б пак хто б з некромантів хотів би туди йти 

-слухайте, а хтось знає довго ми ще так будемо тинятися по іншим заняттям? як не як у нас в кінці семестру перевірка

Хто б сумнівався, що я знову нічого не буду знати, подумаєш, зате зараз дізнаюся 

-а що має бути якась перевірка в кінці семестру?

-Кая, ти де жила що про це незнала?

Як де, під опікою батька, який і слухати нічого не хотів про магію, звідки мені про неї знати

-батько наказав нікому не розказувати ні слова про магію, а тим більше про академію

-а ну тоді зрозуміло, раз так тоді слухай, в кінці першого семестру завжди проходить перевірка, той хто проходить її залишається в академії, хто ні їде додому 

-а що буде на цій перевірці

-два етапи 1 це вимірювання сили, якщо менше ніж 4 тоді одразу виганяють з академі, якщо більше то залишають,але попереду ще один етап це проходження перешкод 

-і що там буде

-незнаю, цього ніхто незнає, скоріше за все нас закинуть кудись в невідому нам місцевість та ми маємо вибратися звідти,але якщо щось станеться магістри прийдуть нам на допомогу

-цікаво і страшно, я ж незнаю яка в мене сила та чи зможу я впоратися з 2 етапом 

так ми і проговорили до обіду про іспит та що може там бути, як тут я почула шум та зрозуміла що заняття вже закінчилося та почався обід. Я побачила Катю та Арію які вже йшли до нас 

-о, у вас вже закінчилися заняття, пішли на обід?

-пішли

-Аделія, ти з нами?

-я думала ви вже й не запропонуєте

Ми пішли до їдальні та побачили там величезну чергу 

-от же ж і що вони всі роблять тут так рано, заняття тільки закінчилися

-незнаю, але вибору у нас всеодно немає, тому прийдеться чекати

Я ледве дочекалася нашої черги та набрала нарешті собі їжі. Ми пішли до столика та всілися

-слухайте, а де взагалі ваш викладач, вам нічого не казали?

-ні, нічого не казали 

-таке відчуття наче це таємниця якась 

-можливо так і є

-що може робити викладач щоб це було настільки секретно?

-можливо щось сталося важливе і потрібна допомога некроманта

-різниці нема, мені б поскоріше опанувати силу, а то ще раз можу когось вбити на цей раз уже насмерть 

-Арія, у тебе є лекція з артефакторики?

-ні, а що, ти щось хотіла, Кать?

-думала можливо всі разом посидимо десь, поговоримо, а ви дівчат як на це?

-я не проти,а ти Аделія?

-я теж

-ну тоді давайте вирішимо куди підемо? 

-можна просто прогулятися, а потім піти посидіти в нашу кімнату (наче тут є щось крім альтанок та кімнат в гуртожитку)

-наче у нас є вибір, тоді домовилися пішли прогуляємося та якраз дойдемо до гуртожитків, відповіла мені Арія 

Ми дійшли до гуртожитків та зайшли в кімнату і тут сталося те на що я не очікувала

-Дін, зроби нам чаю та щось солодкого, будь ласка 

-Катя, ти нічого не хочеш мені пояснити?

-ну поки тебе не було я вирішила підсилити до нас домовика, щоб він допомагав нам 

-і як це працює?

-я не це 

-Оу, вибач, я зовсім нічого незнаю про магію, тому навіть не можу уявити як це

-вперше бачу людину, яка нічого не знає про магію

-як бачиш, Дін, така людина є 

-Кать, ти щось казала про чай та солодке, невже Дін може це зробити?

-Може 

І тут я почула легкий смішок від Каті (ну що поробиш, адже я за будь який кіпіш, окрім голодовки)

-ого, то ось як 

-чекай, а в палаці не було домовика який би міг швидко допомогти?

-ні, була тільки прислуга, будь яка магія біля мене була заборонена 

-і як ти жила без магії все своє життя, я без магії своє життя не уявляю. Чекай, а Арія ж має магію і їй було заборонено нею користуватися ?

-так, звичайно 

-ага, заборонено, але я всеодно показувала тобі пару фокусів з магією і навіть артефактами

-і таке було, не сперечаюся,але ми завжди це приховували, щоб батько не побачив і не вигнав Арію, для мене це було найгіршим, що могло статися. Вона була єдиною моєю подругою при палаці

-ага і єдиною при палаці хто йшов проти твого батька та всеодно користувався магією

-то ти у нас безстрашна 

-є таке, Кать

І я знову почула вже звичний сміх від моїх подруг. Чи можливо я поспішила назвавши Катю та Аделію моїми подругами? В Арії я ніколи не сумнівалася, ми виросли разом, а з дівчатами я тільки познайомилася