Розділ 10

Вже вечір. Таня, просидівши за телефоном весь день, почала збиратися. Вона стала біля високого овального дзеркала і дивилась на свій вигляд. Щороку вона показувалася в одній і тій самій сукні і цього року не хотіла робити змін. Чорна проста сукня. Мережева спідниця, що ледь торкається до колін. Рукава три четверті, що прикривають більшу частину руки і водночас виглядає її частина. Рукава не обтягуючі і при вітерці чудово розвіваються. Виріз був не глибоким, ніби від футболки, але краї були оформлені чудовим мереживом. Попри чорний холодний колір, сукня трохи виблискувала. Вона була легкою і зі смаком. До речі, в ній принцеса билася в фіналі. Крім сукні, незмінним елементом образу є зачіска та туфлі. Взуття було не чудернацьким. Звичайні чорні туфлі на невисоких тонких шпильках. Зачіска була скромною. Елегантний пучок був зібраний майже на шиї. Його доповнювали сіруваті темноцвіти. З прикрас були сережки. Маленькі чорні коштовні камінчики, оправлені в біле золото. Легким помахом руки ця її уніформа на бал була на ній. Вона подивилась на своє відображення і задоволено всміхнулася.

Завдяки переходу до справжньої суті, вії зробились чорнішими і довшими, губи набули матового чорного кольору. Нігті стали чорними (перед поверненням додому, Таня стерла весь лак з нігтів і перейшла в "справжню" форму), і трохи довшими. Ще раз задоволено глянувши на себе, Таня полишила кімнату і пішла в тронний зал, де мала бути зустріч з сімейством.

Таня увійшла до пишної зали. Сьогодні вона також буде слугувати танцмайданчиком, але зараз вона геть пуста. Лише прикраси на стінах і столи, на які розкладуть трохи пізніше закуски, але на яких вже стоять у вазах квіти, говорять про майбутнє свято. Всі чекали на принцесу. Вона сіла на своє місце за круглим столом, що стояв біля великого вікна. За ним збирались важливі наради з різноманітних питань, а зараз тут зібралась королівська родина. За дерев'яним масивним столом сиділи Люцифер зі своєю дружиною, принц з принцесою, минулий король, батько теперішнього короля, також зі своєю дружиною. Коли доєдналась Таня все одно було тихо. Спливла хвилина і тоді Деніс, дідусь майбутніх спадкоємців, перервав тишу.

– Добре, що ми всі зібрались тут, – мовив він. Він не виглядав старим. На вигляд йому не більше сорока. Його сину не даси і тридцяти, а принц не виглядав і на двадцять, попри те, що йому під тридцять. Точніше двадцять сім. В демонів є гарна сила, але так може, лише дуже сильний демон. Вони можуть на певному етапі свого життя зупинити біологічне старіння. Їх вигляд може не змінюватись протягом багатьох років...

– Як у вас справи? Що нового? – запитав Деніс.

– Усе гаразд, – відповів Джозеф, теперішній Люцифер, тобто король. – Економіка йде в гору і державні справи в нормі.

– Зрозуміло. А як справи в моїх онуків? – посміхнувся Деніс.

– В мене все гаразд, – першим відповів Беніс. – Я цього року закінчив третю вищу освіту і планую стати професором в академії графа Слоу. Зараз я там працюю в якості звичайного вчителя старших класів. Також я допомагаю батьку у вирішені деяких питань.

– Це добре, – відповів дідусь. – А як у тебе справи? – Звернувся він до Тані.

– Добре, – холодно відповіла та. – Прочитала ще кілька книжок і вивчила пару "фокусів".

Розмову вели переважно Джозеф та Деніс, іноді в їх розмову втручався Беніс. Жінки щось перешіптувались і тихо сміялись. Принцеса сиділа мовчки і тихо за всім спостерігала. Вона ловила деякі думки і прислухувалася, коли чоловіки говорили про державні справи і про новини з світу людей. Ця розмова тривала десь годину і принцесі вже стало нудно, але вона цього не показувала і так само сиділа з рівною спиною. Іноді, коли вона так сидить на уроках, то Оля каже, що вона ніби лінійку проковтнула. Від цього вона посміхнулась собі в думках, не виказуючи свій справжній стан. Один чоловік із прислуги повідомив про прибуття гостей. Скоро почнеться бал.

Королівська родина вийшла до гостей. Від гостів лунали радісні виклики і оплески. Люцифер закінчив свою промову і королівська родина спустилась до гостей. Принцеса взяла яблучний сік та сіла на крісло біля стіни. Вона зробила ковток і подивилась на вхід. Серед численних гостей вона помітила того, кого там бути не мало...

***

Ранок п'ятниці.

– Всім привіт, – привітався Назар.

– Ти чого такий радий? – запитав Андрій.

– У мене гарна новина. В цю суботу буде бал. І я дізнався, що на ньому обов'язково буде принцеса...

– Так це ж чудово, – перервала його Рита. – Я люблю вечірки...

– Не вечірка, а бал, – сказала Катя. – А це гарний шанс дізнатись більше про цю принцесу. Якби ми могли піти з тобою...– дівчина опустила голову.

– Так і знав, що ти це скажеш. Тоді у мене друга хороша новина: у мене є вісім запрошень на цей бал. Їх мені дав брат, щоб я вас запросив. Але йому вдалось лише вісім запрошень дістати.

У Каті засвітились очі. А в голові крутилась купа думок. Це чудовий шанс побачити принцесу, а отже і викрити.

– Хто як хоче, а я піду, – заявила Катя.

– І я також, – приєдналась Лора.

Через те, що більшість зайняті в суботу через гуртки або поїздку до родичів, то на бал підуть: Назар, Катя, Лора, Рита, Оля, Андрій, Даня і Діма. Ввечері вони домовились в чому підуть. Для хлопців не проблема вибрати одяг, чорний костюм і краватка або метелик. Дівчат Назар попередив, що потрібні бальні або коктейльні сукні. На щастя, в кожної одна з списку була. Бал був увечері, як повідомив Назар, тому дівчати зібрались у Каті. Її батьки на вихідних працюють, тому їм ніхто не заважатиме готуватись. Вони взяли з собою сукні, косметику і прикраси. Дівчата допомагали одна одній фарбуватись, та підбирати аксесуари... Назар зі своїм братом забрали їх увечері біля будинку Каті. Хлопці вже були з ними. Кріс телепортував їх за допомогою того ж чорного вогню і вони потрапили до воріт замку.