Розділ 8

Зазвичай учні 10-Б приходять за кілька хвилин до початку уроку, а деякі щоразу запізнюються. Цього ранку було інакше. За півгодини до початку занять всі були вже в класі. Деякі завжди так приходять, аби підготуватись до уроку і обговорити все для того, щоб не зривати урок. За ці кілька днів вони пережили багато... Думка про те, що на світі є демони не давала спокою усім. Зачинивши двері і поставивши біля них вартового, почали обговорювати те, що не дає спокою.

– І так, що ми маємо? Демони існують. В класі є один демон, і це сто відсотків. Ще в нашому класі має вчитися загадкова принцеса демонів з неймовірними здібностями. Також ми не з'ясували нічого про цю принцесу. Наче все, – завершила Катя.

– Тому, через нашу цікавість, я пропоную продовжити пошуки, – підтримала її Лора. Вони видно спланували все ще вчора.

– Це небезпечно, – застеріг Назар. – Я вчора розмовляв з братом, то він хотів мені змінити вчителя, на того в якого "більше досвіду". І сказав, що особисто перевірятиме мої досягнення. А також за вечерею з вчителем все ж вмовив мене взяти хоч кілька уроків у цієї людини. Справа серйозна, якщо навіть він хвилюється. А він не останній в так званому королівстві.

– Хто це? – запитав Діма. – Може цей вчитель знає багато і зможе нам допомогти з розслідуванням?

– Я спробував його вмовити допомогти, але він на відріз відмовився. Може щось вивчу, коли братиму у нього уроки.

– Може познайомиш мене з ним? Я зможу його вмовити, – заспівала солоденьким голоском Рита.

– Це вже точно ні, – отримала вона відповідь. – Ти ніяк не допоможеш, а навпаки розлютиш вчителя. Якщо чесно, то я не вважаю цього вчителя таким вмілим і сильним, але дотримуватимусь його указівок. Може чогось навчить.

– А коли твій перший урок з ним? – поцікавилася Лора.

– В вівторок після уроків.

– Після восьми уроків?! У тебе вистачить сил? Я ні на що не натякаю, але може зміниш день. Я після цих уроків ледве додому доходжу, а тут ще один урок, – сказав Даня. Це невгамовне кучеряве створіння завжди привертає увагу. А ще він був замом в "Ненажерах".

– Це не обговорюється, як сказав мій брат. Я вже раз відмовився від цього вчителя, тому не маю права переносити час. І мені здається ще влетить від нього...

– Чому?

– Та... Неважливо.

– Ти не скажеш?

– Так.

Після озвучення кількох зовсім безглуздих ідей-жартів від хлопців продзвенів дзвінок. До класу зайшла вчителька, і м'яко кажучи була здивована тим, що всі вже на місці. Учителька алгебри почала нову тему. Це і добре, бо стару вони пропустили, через викрадача. Після пригоди нічого не змінилось у поведінці дітей. Перешіптування заважали проводити урок, і вона в котре грозилася самостійною і тим, що піде до директора. Уважно послухавши її погрози і хвилин зо п'ять помовчавши, знову зчинився шум. Учителька вже в n-ний раз, як вона це називала, упевнилась, що проводитиме урок лише для тих, хто її слухає і хоч щось робить на уроці по темі. Але це не вбереже 10 клас від лекції з приводу поведінки на наступному її уроці. На решті уроків була така ж поведінка, але з доповненням постійних перекусів "Ненажер". Як завжди вчителя, що вів урок слухало не більше половини класу, ще якась частина частково включалась в процес уроку, а деякі ігнорували те, що вони знаходяться на уроці і будь-які правила поведінки в культурному суспільстві. Принцеса рятувалася від їх невихованості в матеріалі, що розповідав вчитель і в розумінні її подруги Олі, що також дуже "любить" деяких однокласників. Як вони їх називають в своїй компанії " Мавпи" або " Гомо не сапіенс". Після дози інформації, що дає кожен понеділок, десятикласники пішли додому робити домашнє завдання, від якого відірвуться в годин 9-10. А деякі ще й ходять на гуртки... Тим решта справді співчуває. Ще в дев'ятому класі на гуртки ходили всі. Перелік "хобі" був складений з репетиторів зі шкільних предметів, спортивних і музичних секцій. В десятому ж діти облінилися і перестали ходити на гуртки. Деякі домашні завдання замінили на клуби і списування. Ця поведінка неймовірно бісила Таню, а особливо Олю.

Другий день навчання пройшов у звичайному темпі і настав час для уроку нового вчителя. Вони мали зустрітись біля палацу графа Кріса.

– Я тебе вже десять хвилин чекаю. Чому так довго? – обурилась Таня.

– Я відразу після школи... – почав виправдовуватись Назар.

– Мені не цікаві твої відмовки. Ходімо швидше.

Таня взяла його за руку і повела до саду. Там, серед високих дерев, відбувся їх перший урок. Дівчина спритно залізла на дерево і вимагала, щоб Назар повторив за нею. У нього це не вийшло і він використав крила. Вона ніяк не відреагувала на це нахабство, і вилізла ще вище, аж на самісінький вершечок. Дерево було неймовірно високим, близько сорока метрів.

– Чому ти не використала крила? – запитав Назар, коли наздогнав по висоті учительку.

– Я напівдемон. Забув? У мене немає крил.

"Так. У демона Тані немає крил. Крила допомагають не лише літати, я і використовувати сили на повну. Я не можу собі цього дозволити. Хоча так давно не розправляла крила..."

– А тепер падай, – скомандувала Таня.

– Ти здуріла?! З такої висоти стрибати. Це вірна смерть. Ні.