Розділ 7

Зранку  Таня прокинулась знесиленою і втомленою. Коли вчора прийшла, дівоча слабота дала про себе знати і вона проревіла в подушку цілу ніч. Вона почувала себе дуже самотньою. Так, і раніше в них були сварки, але не такі як ця. Вони одразу вибачалися і пробачали, а зараз... Таня намагалася додзвонитися Назару весь вечір, але він скидав дзвінки. На повідомлення не відповідав, хоч і дві фіолетові галочки в вайбері сповіщали, що  повідомлення таки бачив. Таня відчувала себе самотньою. Так, у неї є друзі, але це не те. Геть не те.

Зранку настрій був трохи кращий. Вона повільно встала з ліжка і вмилася холодною водою. Краплинки стікали по обличчю. В дзеркалі вона не впізнала своє відображення: зблідла, під очима з'явились темні кола, волосся стирчало в різні боки...

Вона швидко привела себе до ладу і телепортувалась за адресою, що прислав Ніколас. Яким же було її здивування, коли перед собою вона побачила будинок Маргарет і Льюїса. Вона кілька раз до них приїздила, але на адресу увагу не звертала.

"Маргарет..." - пронеслося в Таніній голові і подруга налетіла на неї з шаленими обіймами. Чекала.

Подруга провела Таню до будинку. Він був величеньким: трьохповерхова будівля в класичному стилі з чорними стінами і величезними темно-червоними шторами, що закривали такі ж за величиною вікна. Тим не менш все було облаштовано сучасно, з системою розумного будинку.

Льюїс привітався з Танею і провів її разом зі своєю дівчиною на другий поверх.

- Все добре? - запитала Маргарет, коли випровадила Льюїса з вітальні.

- Так. Чого б це мало бути погано? - сказала Таня посміхнувшись ще дужче.

- Не потрібно зараз проявляти свої акторські здібності і стриманість. Кажи, що сталось. Я ж бачу, що щось не так, - співчутливо сказала Маргарет.

- Та з чого ти взяла?! - відмахнулась Таня. - Якщо б щось сталось, то ти б перша про це знала. Справді, все добре. Просто не виспалась через екзамен з журналістики, ось і все.

- Ну дивись мені, - пригрозила Маргарет, а потім хитро посміхнулась і додала: - Ну і як наш татусь відреагував? Злякався? Втік? Радів?

- Ну...

- Тільки не кажи, що ти не сказала. Ну ти ж вирішила, що після тієї вечірки все йому розповіси. Що не так?

- Просто не було нагоди. Я обов'язково йому скажу.

- Добре. Але зауваж, що він має право знати. І більше того, він має зараз берегти тебе як зіницю ока. А він що? Де він взагалі?

- На роботі, - зітхнула Таня.

- Ох, доведеш мене дівко, що не стримаюсь і надаю по голові твоєму благовірному. Ой, як надаю. Мало не покажеться.

- Та заспокойся ти. І не потрібно нікого "навчати". Я сама з ним впораюсь. Хто, як не я це зможе.

В двері хтось постукав. Отримавши дозвіл, до вітальні увійшов Ніколас. Він забрав Таню і повіз на обстеження в лікарню, звісно ж під грифом "суворо таємно". Промучивши бідолаху дві години, він все ж відпустив її і наказав чітко дотримуватись його приписів. Таня на все погодилась, аби тільки швидше злиняти. Вона ненавиділа лікарні, а особливо голки. Вони були її фобією. Ні, до звичайних голок в неї ставлення було нормальне, а от медичних вона боялась.

Для своєї місії Таня вирішила оновити гардероб і просто відпочити. Кажуть, що шопінг допомагає жінці розслабитись. Взявши величеньку суму, Таня відправилась в Мокіс - район бутиків і моди в пеклі. Справжній рай для шопоголіків. Тут є магазини одягу, взуття, прикрас та ще багатьох різних дрібничок.

Вона зайшла в новий великий магазин суконь. На вішалках і манекенах було багато красивого вбрання. Увагу Тані привернула яскраво-червона сукня на манекені, що стояв посеред величезного залу. Ця сукня була чимось схожа на чорну сукню принцеси. Вона була легка, трохи вище коліна, легкі рукава три четверті з легкого мережива, невеликий виріз декольте, тоненький чорний поясочок.

До цієї сукні Таня підібрала чорні тонкі мереживні рукавички, які закривають лише зап'ястя. Також Таня придбала чорні замшеві туфлі на п'ятисантиметрових підборах з акуратним носочком. Взявши пакети зі своїми покупками, дівчина відправилась додому.

Вже там вона перетворилась на принцесу і приміряла свій наряд. Їй пасував новий образ. Він підкреслював хвилясте волосся та чорноту очей, а також гарну фігурку. Тепер цей образ вона закріпила при перетворенні. Більше не буде скупих фраз, догоджання іншим і терпіння образ. Тепер вона буде впевненою, рішучою та сміливою.

Крім цієї річчі, дівчина купила ще коротку жовту сукню з великим вирізом на спині. Вона була привабливою і не вульгарною. До неї були придбані яскраві туфлі на високих шпильках.

Шопінг трохи відволік від думок про Назара, але коли Таня завершила примірку, то знову в голову лізли його слова. Щоб не перейматись цим, вона взялася до вивчення плану ГРОДу. Знайти всі потрібні матеріали було складнувато, адже інформація засекречена. Дівчина довго коперсалася в ноутбуці, ловила всю інформацію і фіксувала в мозку.

"Просто так залізти в ГРОД не вийде. Потрібен тонкий план та кілька запасних. Головний сервер з всією інформацією знаходиться на восьмому поверсі під гарною магічною охороною. Демонів не допускають до забезпечення безпеки бази даних. Код доступу змінюють кожні вісім годин і знає його всього дві людини - голова безпеки Орлицький та голова всього ГРОДу Бернард Щерма. Ще один граф. Щось їх розвелося останнім часом надто багато... Про Орлицького накопала чимало. Йому п'ятдесят, гарно розбирається в IT, дуже давно працює на організацію. Розлучений, дітей не має. Колишня дружина Орлицьогого - Ганна. Розлучилися через надмірні ревнощі Ганни, хоча вони були не безпідставними. Бернард Щерма. Вісімдесятиріччя відсвяткував минулого року з великим розмахом. Має дуже концервативні погляди та наближений до Люцифера. Сімейний статус - затятий холостяк. Існують теорії про кілька позашлюбних дітей, але ніяких офіційних заяв. Довіряє лише вузькому колу осіб. Мда... Простіше буде самій зламати систему, ніж вивідати в них пароль. Потрібно виділити час на написання програми для взлому. Пройти охорону я можу під приводом того, що я дружина Троцького, сама Троцька, але не варіант. Ризиковано. Може стати принцесою? Може про неї вже забули? Але краще знову ж таки не ризикувати."