Україна...
Скільки ніжності й чарівності в даному слові,
Скільки любові та молитви,
Скільки вірності, щирості та вдячності.
Ідуть роки, і я тільки радію тому
Що кожного ранку,
я прокидаюся на Україні,
У себе вдома.
Там де, лани та кручі
Там де навіть гори і то могучі
Нехай і після слів
ось цих моїх, мені всі скажуть:
«Ти - із гір!
Так...Так! Я - дитина гір.
І це ж бо є найкращий дар мій
Бо тільки через це я є людина.
Яка постійно співчуває,
Та ставиться до всіх
Ніби усі ми є одна родина.
І навіть той, хто в полі, як стеблина
Іде по житті один, єдиний.
То навіть той для мене є родина.
Адже я - УКРАЇНКА,
Для мене слово це як приклад для життя.
Як віра у своє майбутнє
Як спрага до життя.
То ж не судіть людину, по національності
Бо в першу чергу ми всі люди,
А по тім вже все інше.
То не робіть нікому від цього гірше.
Відредаговано: 12.01.2024