Побачила і все,
Схопило за живе
Ось тільки так, до нас дійде.
Не треба злоби, не треба катувань.
Просніться, мирні люди
Бо хто ж бо, окрім нас
Тут на світі буде.
Якщо ми все тут, робим тільки на показ.
І навіть нашу душу, ми рвемо не за нас.
Ми хочемо від когось результату,
А хіба ми не розуміємо,
Яку понесемо відплату.
От аж тоді ми подякуємо
Мамі і тату,
За те, що вберегли на війні наших солдатів,
Що не дали загинути люди,
І що знали, усе так не буде.
І волонтерська летіла віддяка,
До маленького нашого солдата
У якого мужності, й віри
Набереться до кожного діла
Тільки звідси ми силу черпаєм
Тільки за це ми ніченьку
Саме в Україні доживаєм.
Відредаговано: 12.01.2024