Ти хліборобна країна
Марево синьожовте здаля
Наш корабель в невідоме
Лагідна, рідна земля.
Ми не дамо панувати
Ні воякам, ні солдататам
Ні незалежним державам
Віримо час цей настане.
Ти у піснях оспівана,
В серці залюблена нами
Хіба, ти могла уявити
Що будеш воювати з москалями.
О, ні, серденько, Українко,
Ти щира наше ненько.
Від твого болю
У нас всіх щемить серденько.
Нехай, той кат проснеться,
І втече від нас,
Як утікали «браття» коли прийшли до нас.
Нехай нестерпно мучить
Несправедливість нас
Нехай не буде з нами:
Ні НАТО, ні москаль,
Та ми моя Чудова
Будемо і без них,
Бо хто такі вони нам,
Якщо є ти у нас.
Якщо є Бог, із нами
То хто ж бо проти нас.
Із вірою живемо
Терпляче в бій ідемо
І перемоги ждемо
І знаємо прибуде з нами
І знаємо, що будем жити
Нехай хто проти нас піде
Від зброї, від своєї сам з Україноньки піде.
Відредаговано: 12.01.2024