Розділ 13

Весь учорашній день і ніч я провела з Даном. Ми з ним говорили на абсолютно різні й прості теми, нібито впізнавали одне одного заново. паралельно я за ним доглядала і спостерігала за його самопочуттям. Вночі він спав як убитий, але іноді говорив уві сні, ніби йому снився кошмар. Слава Богу, його температура до вечора впала. Він уже міг вставати з ліжка, та й вигляд у нього став кращим, не таким стомленим.  

Я прокинулася раніше за нього, і не наважилася будити Дана своєю присутністю або діями. Тому якомога тихіше вийшла з його кімнати та спустилася вниз. Не знаючи чим себе зайняти, вирішую приготувати йому сніданок. Оладки з шоколадом або може з варенням підійде.  

Продукти, які мені потрібні, були то в холодильнику, то в шафках. Приготувати тісто, а пізніше і самі оладки, мені не склало труднощів.  

Уже доробляючи останню партію, відчуваю приємні руки на своїй талії, які притягують ближче до свого власника, повністю обіймаючи мене за талію.  

— Доброго ранку, квіточко.  

Його губи були біля моєї щоки, і ніжно шепотіли солодкі слова, змушуючи мене тягнути, як морозиво на сонці. А потім він опустив своє підборіддя мені на плече, так само обіймаючи.  

— Добрий, тобі краще? Щось болить? Відчуваєш млявість або слабкість у тілі?  

Вимикаючи плиту, повертаюся до нього, щоб подивитися на нього. На вигляд він був кращим, ніж учора. 

— Завдяки тобі в мене все чудово. — Він нахилився і коротко поцілував мої губи. — Ти рано встала, я думав ще полежати з тобою.  

— Я не хотіла тебе будити, тобі все одно потрібен відпочинок. Ну якщо ти вже прокинувся, то нумо снідати. І тільки спробуй відмовитися, тобі потрібні сили.  

Дан не став перечити мені й сів за стіл. Мені навіть здалося, що він навпаки хотів їсти, і це добре, значить, його самопочуття справді краще.  

Для себе оладки полила шоколадом, а йому медом. Він сам так захотів. Іноді все одно не можу повірити, що він ведмідь, але тут я навіть не здивувалася. Мед він справді дуже любить.  

Під час трапези ми не говорили, а ось під час прибирання вирішила помучити його деякими запитаннями, які зовсім недавно в'їлися мені в мозок.  

— Дан, чому ти нічого мені не розповідав про своїх батьків? — Мене справді це цікавило, і досить давно. Я просто якось забувала його запитати про це, а потім... потім взагалі не до цього було. Та й, якщо чесно, я сама не наважувалася запитати, до цього моменту. У якомусь сенсі взагалі боялася, що їх немає в живих.  

— Особливо нічого розповідати. Вони вже кілька років подорожують світом. Я з ними іноді зв'язуюся, коли в них є зв'язок. Їм подобається подорожувати по воді, здебільшого. До речі, вони про тебе знають і їм не терпиться познайомитися з тобою. 

— А якщо я їм не сподобаюся? Або вони взагалі будуть проти наших стосунків.  

Я прикусила нижню губу. Думаю, багато дівчат бояться першої зустрічі з батьками їхнього хлопця. А якщо бути точніше несхвалення з їхнього боку.  

— Чому ти так думаєш? Звідки в тебе взагалі такі думки?  

Я злегка посміхнулася і моє серцебиття почастішало. Я ж не можу сказати, що з електронних книжок. Мені якось взагалі ніяково стало тепер, тому я просто опустила очі в підлогу. І, думаю, він сам зрозумів звідки.  

— Ві, ти реально взяла це з книжок?  

Я повільно кивнула.  

— Знаєш, ніколи не думав що таке тобі скажу, але якщо ти продовжиш читати ту маячню, то я заберу в тебе телефон і заблокую всі можливі сайти з ними.  

— Насправді, були такі що дуже схожі на те, що мені розказував ти.  

— Може й такі є, але не думаю, що їх багато, якщо ти мені ставиш такі запитання.  

Він помітив, що я трохи засумувала, і обійняв мене, погладжуючи по спині й талії, тим самим заспокоюючи мене. 

— Можеш не переживати. — Продовжив він. — Ти їм уже подобаєшся, квіточко. Самого факту, що ти моя пара, вистачає, щоб вони тебе обожнювали. Так уже ми влаштовані. Навряд чи на світі є ті, хто був проти істинних. хіба що поки вони самі своїх не зустріли.  

Я обняла його у відповідь за талію. з ним так комфортно, здається, я б могла стояти так вічність.  

— А твоя мама теж перевертень?  

— Так. Обоє моїх батьків такі. І те що ти людина ніяк не вплине на ставлення до тебе батьків. У реальному світі справжня людина — нормально. І таке часто трапляється.  

— Дан, якщо вже я поставила таке дурне запитання, можу я поставити ще кілька. Вони теж узяті з книжок.  

Говорячи це, я дивилася на нього з легкою посмішкою і часто кліпаючи.  

— Гаразд. — Важко зітхнув він. — Давай я відповім на них, і ми взагалі забудемо про це.  

— Чому в книжках майже всі чоловіки такі різкі, власні, навіть право вибору не дають?  

— Не можу так відповісти. Може сам характер такий. Або ж якщо це альфа, то скажімо так він звик, що все йде як він хоче, а тут з'являється пара, яка не слухає, або він не хоче витрачати час на повільне зближення. Але це теорія. Насправді ми намагаємося бути якомога ніжнішими з вами. Єдине, може бути з альфами так і є. Але рано чи пізно і в них тане лід.  

— Звідки взагалі пішли перевертні? 

— На це питання навіть у реальному світі немає науково, або історично доведеної відповіді. Хтось схиляється до легенди, що одного разу молода дівчина закохалася у ведмедя, який відлучався від своїх родичів. І якого всі вважали монстром, але він був ласкавим з нею, і неодноразово врятував її від загибелі, що послужило початком їхніх почуттів. Інші вважають, що ми результат якогось досвіду або взагалі прибули на землю з іншої планети або другого світу. А треті вважають, що на найпершого перевертня відьма або чаклунка наклала прокляття, за те що він не відповів на її почуття. Але я більше схиляюся до першого варіанту. Він мені просто більше імпонує серед інших.  

— Якщо чесно, мені теж.  

— Чи будуть ще запитання?  

— Так, ще два. — Я знову йому посміхнулася. — Може бути таке, що автори, які пишуть ці історії, в реальному житті знають про вас. Являються істинними парами, чи взагалі самі такі?