Вечірні вірші

Амброзія

На небесах, де вічна тиша спить,
Де хмари грають світлом в переливах,
Там боги з чаш безсмертя п’ють на мить
Амброзію — вогонь в пелюстках дивних.

Вона — не страва, а дотик до зірок,
Не їжа, а розквіт життя нетлінний,
В устах — мов спів Еврідіки й струмок,
Що знань несе ковток один, безцінний.

В ній — аромат всіх весен, що були,
Солодкість вітру з гір Олімпу синіх,
І пам’ять вічності в краплині тьмяній
Про світ, де смерть — лиш тінь на краю ліній.

Леся Лісняк

Подобається

#3061 в Різне
#633 в Поезія

У тексті є: вірші власні, вірші про різне, вечірні вірші

Відредаговано: 08.06.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись