Вечірні вірші

Ніч і неспокій

Кралася ніч на сріблястих лапах,
Стомлений день сховався в туман.
Шепче тривога в зачинених шафах,
Сни розпливають мов хижий туман.

Зорі мов свідки безмовного болю,
Кожна — як думка, що ранить ураз.
Серце в обіймах тривожної волі
Б’ється, мов птах, що шукає свій час.

Темряви тінь пробігає по стелі,
Шепіт нічний — не до сну, а до мук.
Сон і надія далеко в пустелі,
Тихо продовжують незмінних рух.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше