Вечори французької музики

Він був клишоногий і клаповухий, але дуже розумний. Катя любила його за незвичну манеру посміхатися і весь час поправляти на носі окуляри з товстим склом, що робили його бездонні очі ще більш бездонними. Хоча такими вони, мабуть, здавалися лише Каті. А ще він любив Патрісію Каас. Дівчина теж її любила. Годинами сиділи в його кімнаті, слухали і насолоджувалися  дивовижним голосом француженки. І говорили, говорили, говорили… Особливо він. Макар знав дуже багато. Про все. Про Всесвіт, про закони фізики, про філософію, про математику. Та, зокрема, про якусь дивну науку, що називалася теорією ймовірностей. Начебто, за допомогою чисел можна вирахувати станеться якась подія чи ні. От, наприклад, Каті було цікаво дізнатись, яка ймовірність того, що вони з Макаром одружаться. Вона вже й натякала йому неодноразово. І цілуються вони з ним вже давно . От тільки його мама розповідає, що одружуватися йому ще рано… Головне, щоб не було пізно!

  На канікулах дівчина поїхала в село. Макар писав листи з віршами. Багато віршів… Між рядками Катя читала про його кохання і пристрасть. Багато пристрасті... Можливо, хлопець вже дозрів до шлюбу… Дівчина поверталася з надією. Та все почалося спочатку… Вечори французької музики, інтелектуальні бесіди про відомих письменників та обговорення фільмів. «Як тобі Мягков у «Службовому романі»? «Мягков завжди грає Мягкова. А от Аліса Фрейндліх – справжній талант!» Та, насправді, талантом було вміння хлопця «обминати гострі кути», коли Катя якимось чином починала натякати про одруження, чи хоча б про інтимні стосунки. Макар переводив тему розмови на Чорнобильську катастрофу, глобальне потепління, Апокаліпсис… Каті було вже двадцять. Вона боялася залишитися в «дівках» і дуже хотіла дітей. А Макар переймався екологічними проблемами планети та долею «Титаніка», що колись потонув через злочинне недбальство конструкторів та команди. Він так впевнено говорив про помилку капітана, ніби сам був присутній на тому судні. Катя дивилася фільм і уявляла себе на «Титаніку», а потім хлопець провів її додому і вони знову цілувалися. Дівчина відчувала, що вони топчуться на одному місці. Можна сказати, їх відносини «завмерли в якійсь жахливій неприродній позі». Катя відчайдушно шукала вихід. Та його не було. Макар ще не дозрів. І дівчина його покинула. Мовчки. Без попередження. Він образився… Це тривало цілу вічність… Катя одружилася з іншим, народила дітей. Макар врешті теж одружився.  Та вечори французької музики назавжди залишилися в їх пам’яті…