Відвали від мене збоченцю.

Розмова в кафе

Коноха залишила доньку нянці. Яку найняла щоб та наглянула за донькою поки її не буде. Вона пішла на зустріч к Хару. Він чекав її. Вони сіли за столик та гарно поїли. - Хару я дуже сумувала за тобою. - Я теж дуже сумував за тобою. До речі я вже змінив своє ім'я. Тепер мене звати Харуто. - А чому ти вирішив змінити своє ім'я. Хару розповів їй про своє минуле. - Мені так шкода тебе Хару. Ти так багато страждав через неї. Мені слід було тебе тоді вислухати. Вибач мене. - Тобі не слід вибачатися. Це я повинен. Бо я тоді збрехав тобі. - А тепер розумію чому. Я теж повинна тобі щось розповісти. Заходь до мене завтра в вечері. - Гаразд. Вони ніжно поцілувалися. Коноха пішла додому до своєї доньки. Нянька пішла. Вона погодувала доньку. Вона вирішила йому розповісти що в нюго є донька на ім'я Аі. Він повинен знати правду. Він зрадіє коли дізнається що в нюго є чудова донька. У якої такі ж очі як у нюго. Завтра він про все дізнається. Вона провела час з донькою граючись з нею. А потім вклала її спати розповідаючи їй казку про попелюшку. Вона заснула. Коноха заснула дуже щасливою.

Виктория Барбинягра

Подобається

#576 в Молодіжна проза
#5442 в Любовні романи
#1206 в Короткий любовний роман

У тексті є: романтична комедія, аніме-фестиваль, розбите серце через брехню

Відредаговано: 20.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись