Відвали від мене збоченцю.

Суперниця

Коноха дивилася на квіти в парку. Раптом хтось її штохнув і вона впала. Хтось злорадно засміявся. Вона встала і подивилася хто її встохнув. Це була Міцукі яка дивилася на неї з такою ненавистю. - Навіщо ти мене встохнула Міцукі. За що ти мене так ненавидеш. Що я тобі зробила. - Це за те що забрала в мене Хару. Я тебе ненавиджу. Хару лише мій зрозуміло. Тримайся від нього подалі. Він все одно буде мій. - Хару мій хлопець, а не твій. Ось тому ти маєш триматися від нюго подалі. У тебе нічого не вийде. Бо ми кохаємо один одного. - Ми ще це побачимо. - сказала вона з ненавистю. Вона пішла. Хару і Міцукі ходили по магазинам, в кафе, вони навіть грали в ігрових автоматах. Добре проводячи час разом. Хару навіть дістав для неї краном з ігрового автомату іграшкового м'якого пухнаштого кролика. Вона зраділа. Дякую тобі Хару. - сказала вона притискаючи до себе кролика та ніжно дивлячись на Хару. Вони ніжно поцілувалися. Раптом Міцукі схопила Коноху за волосся. - Як ти смієш цілувати мого хлопця. Хару зупинив Міцукі. - Не смій її чипати. Залишь її в спокої. - Захищаєш її. Ти її кохаєш. Ти повинен кохати мене, а не її. - Так. Кохаю. - сказав він з рішутістю. Вона пішла на останок подивившись на Коноху з ненавистю. - Він обійняв її з такою ніжністю та поглаживая по голові. - Коноха все добре. Я з тобою. Я ніколи тебе не покину. Вона ще більше прижалися до нього.

Виктория Барбинягра

Подобається

#569 в Молодіжна проза
#5388 в Любовні романи
#1185 в Короткий любовний роман

У тексті є: романтична комедія, аніме-фестиваль, розбите серце через брехню

Відредаговано: 20.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись