Я вірю всім словам,
Що говориш мені ти.
Свою віру я не віддам,
Ніхто не зможе її забрати.
Брехню можна приховати,
Бо краще чути солодка слова.
А може правду сказати,
Тому що заспокоїть тільки вона.
(2009)
Хто тебе просив
Залишити цей світ.
Мені потрібний ти,
а плакати – це гріх.
Мені потрібний ти,
Як в дику спеку
Три капельки води.
Без тебе пекло.
(2009)
Розлучили нас смерть і життя,
Розквітає усмішка в останнє.
У раю краще буття
Я там тебе чекаю.
Життя і смерть розлучили нас
Розбили мрію мою враз.
Життя і смерть! Не повернусь
До тебе, але озирнусь.
(2009)
Прошу, благаю зупинись
Й на світ довкола озирнись.
Ти бачиш чисте поле,
А в ньому океани болю.
Хтось плакав, хтось тікав,
А хтось від болю завмирав.
Ти бачиш болісне минуле,
Ці картини в твоїй памяті тонули.
Там боролись за державу,
Віддавали себе війні на потаву.
Хтось загинув, хтось повернувся.
Світ боровся, але не схаменувся.
Ці ріки болю й пролиті кровю – Названі мовчанням.
Одним і іншим; не вперше не в останнє.
Ти чуєш слово в далині
І сум, і біль згадані в війні.
(2009)
Це останній шанс
Зустрітися з тобою.
Вже немає нас,
Дружбу не назвеш любовю.
Це останній раз
Я тебе шукала.
Все розбилось враз,
Просто довго я чекала.
Це останній шанс
Мені тебе забути.
Вже немає нас
І не може бути.
(2009)
Земля, я мало так тебе просила,
Знайди хвилину на життя.
Здається думати не сила,
Здається була вже не я.
Коли сонце освітило
Частину серця і душі.
Вода вмить все потопила.
І все я бачу, як в ночі.
Лиш дихаю, а що далі?
Надія обірвалась вмить.
Ти знаєш я чекаю,
А дні летять, життя летить.
(2009)
#3490 в Різне
#904 в Поезія
#421 в Не художня література
кохання і самотність біль і радість, самотність і кохання, поезія кохання
Відредаговано: 15.07.2021