2013

2013

Коли бракує в світі змін

Закрию очі і порину

У даль блакитну,

У чарівну долину.

До поклику серця свого

Хочу шлях прокладати.

Я буду йти вперед

І мене не здолати.

Отрута очей твоїх

Мене не зупинить.

І омана посмішки,

Як і довіра загинить.

Мене і душу мою

Ніхто вже не побачить.

Вже нікому не відкриюсь,

Вже нікому не пробачу.

(10.11.2013.)

І так завжди!

Зроблять щасливою мене,

А потім щастя украдуть.

І так завжди!

Ти думаєш,що не мене,

Але негоди самі підуть.

І так завжди!

То очі щастям сяють,

То сльози заповняють їх.

І так завжди!

Ти думаєш, що не обманять,

А чуєш саркастичний сміх.

І так завжди!

Говориш що кохаєш,

Але віри твоїм словам немає.

І так завжди!

Думаєш що людину знаєш

І тоді її втрачаєш назавжди.

(23.10.2013.)

Якщо один ковток повітря наділений сенсом,

Я вдихну його й не пожалію.

Ідучи ламаю кригу під ногами…

Жити це все що я умію.

І скільки років прожила,

А так багато втрачених надій.

Ковток повітря вдихнути не могла,

Ковток повітря розбитих мрій.

А вже нічого не забути,

Все закарбувалось на віки.

Так багато втрачених надій,

День за днем ідуть роки.

І молодість моя згоряє

У поломї побутового життя.

День за днем я втрачаю,

Дивлюсь у дзеркало, а там не я.

(12.10.2013)

Я буду сильна

І віра моя не похитнеться.

Лезо в серці болить

І не минеться.

Вкривають руки кровю

Мої гріхи минулі.

І я тепер з тобою

В цьому морі тонула.

Я бачила твої очі,

Ціннішого скарбу немає.

Але все це зникло,

А я досі шукаю.

Ці пронизливі слова:

«я тебе не пам’ятаю»,

Наче лезо в серці.

А я тебе ще досі чекаю.

(12.10.2013)

Коли хитнеться моя віра,

Я руку твою відпускаю.

Коли доля повязала,

Але я все забуваю.

Це прийшли по мене,

Відпусти і не тримай.

Кожен має свою долю,

Відпусти і не чекай.

Моя душа і моє тіло

Хай летить у прірву.

За стільки років

Вперше тобі вірю.

Більше жертв не треба

Я сама здаюся.

Ти за мою душу

Щодня молися.

І не зміниш минуле,

Відпусти мене, благаю

Ти пробач мене,

Бо я вже відпускаю. (12.10.2013.)

І пітьма не вирветься уже на волю,

Уже не прийде холод у тіло моє.

І більше світла не побачу

Й цей холод тобі я не пробачу.

Забуті стежки зразу ж згадаю.

І вітер південний для мене співає.

Крокую вперед і не здаюсь,

Після того що було, того що буде не боюсь.

І пітьма не повернеться у тіло моє.

Я більше ніколи не випущу її на волю.

Стежкою забутою вперед крокую.

Я нічого не боюсь, лише вітер чую.

Як розвіває тишу самотній спів.

І ти це чув, якщо ти жив.

Уже не прийде холод в моє тіло,

А пітьма не повернеться, вона відлетіла.

(28.09.2013

Я бачив, як в темряві ховались очі.

Холодний погляд відчувай тієї ночі.

Лиш чутно кроки десь у далині.

Холодний погляд відчував, так здавалося мені.

І огорнув мене туман, я закриваю свої очі.

Холодний погляд відчував тієї ночі.

(27.09.2013)

Тону в безодні твоїх слів,

Наче дика квітка.

Чи варто уникати почуття,

Які вкривають тебе, наче сітка.

(29.08.2013

Коли вбиває серце смуток,

Не має меж для забуття.

І шукаючи притулок,

Я знайшла своє життя.

(26.08.2013)

Коли очі закриті

І не чути вже вітру.

І втрачені миті,

Як ковток повітря.

І над твоїм тілом

Тиша запалала.

Сонце в небі тліло,

Сонечко сідало.

Як ковток повітря

Втрачені миті.

І не чути вже вітру

Й очі закриті.

(26.09.2013)

В твоїх очах я бачу неминуче,

Як в темряві зорю.

І хтось, наче, тихо кличе,

А я іду, не знаючи куди, іду.

По битому склу ногами босими,

Крок за кроком я ступаю.

Слова здаються такими простими,

Але значення їх не знаю.

Я бачу в погляді твоєму неминуче,

Обпікає мою душу вогнем.

І вже ніхто мене не кличе,

А я іду все йду день за днем.

(23.09.2013)

Ти моя єдина

За тобою буду сумувати.

Серце моє гине,

Але буду кохати.

До останньої хвилини

Імя твоє буду пам’ятати.

Ти моя єдина

Я тебе буду кохати.

Ти моя єдина.

Що ж  я маю відчувати,

Коли моє серце гине,

Але буде кохати.

До останньої хвилини

Я тебе буду пізнавати.

Моя рідна Україна

Я тебе буду кохати!!!

(20.09.2013)

Одинокі подихи

У моїй кімнаті.

Не відчуваю втіхи

Й нічого чекати.

Чекати відповідь взаємну

Уже немає сенсу.

Душі оповідь таємна

Із серця несеться.

Одинокі погляди

У моїй кімнаті.

І йти нікуди

Й нікуди тікати.