2016
Ми робимо байдужий вигляд,
Й що одне одного не помічаємо.
Завжди повертаємо голову назад,
Скажи, чого мовчимо, чого чекаємо.
А час неповоротно іде,
Й скоро річниця нашого знайомства.
Хтось щось в мене з середини краде,
І я впадаю у дитинство.
Вогонь у серці намагаюсь погасити,
Не бачити тебе хоч пів року.
Навчитись б без мрій про тебе жити,
Не витримую цієї муки.
Ми ніби одне одного не помічаємо,
І погляд робимо байдужий.
Ти б знай як тебе кохаю,
Й сумую сильно й дуже…
(24.12.2016)
Материнська доля не така проста,
А любов батьківська не байдужа,
Бо така ніжна, як ранкова роса,
Й як старий дуб дужа.
Обійми долю оберігають,
Й щирість душу береже.
Лиш батьки по справжньому дбають,
Бо рідна людина не бреше.
Материнські почуття сповнені тривоги,
А батьківська любов оберігає.
Лиш разом долаються всі незгоди,
Й є куди йти де тебе чекають.
(17.12.2016)
Куди веде моя дорога,
Де перетнуться наші шляхи?
Чи молимось одному Богу,
Чи друзі, чи вороги?
Потрібно йти вперед і не здаватись,
Потрібно завжди вірити у себе.
Тож йди і не смій озиратись,
Це все позаду й тобі не треба.
Куди ведуть мене ці стежки,
Яка моя подальша ціль?
Я йду, життя іде, ідуть роки,
І ти просто йди вперед і мрій.
(20.11.2016)
Я не забуду рідний спів,
Який став ритмом моєї душі.
Так багато в мові слів,
Та я розумію навіть тишу.
Рідними стежками йду у свої сни,
Усе цвіте і сонце гріє.
У моїх снах немає зими,
Є лиш твоя любов і мої мрії.
Вишита сорочка оберегом стала,
А маки частиною душі.
Твої молитви мене щодня оберігали
Й просили, хоч щось напиши.
Я не забуду рідних слів,
Які в моїй думках завжди лунають.
Здається, це музика і спів,
Які мене до тебе гукають.
(29.11.2016)
Зимовий вітер прокинувся,
Й шукав тебе серед людей.
Ти все бігав і ховався,
У самотності ночей.
Мої мрії тануть наче сніг,
В твоїх гарячих долонях.
Тебе кохати це мій гріх,
Й цей біль б’є мене у скроні.
Я стану вітром, що шукає,
Твій погляд у нікуди.
Чому ж тебе не забуваю,
Коли тебе відпущу і забуду?
(13.11.2016)
А що мені до тих закоханих дівок,
Які щодня плекають власні мрії.
Кидають свої погляди до неба і зірок,
Фарбують губи та клеять вії.
А що мені до тих стеоритипів,
Які вже майже всіх інфікували.
Я лиш хочу спокійно жити,
Щоб мене зайвий раз не турбували.
А що мені до глянців й моди,
Які диктують правила життя.
Лиш хочу простору й свободи,
Бо це є я й моє світосприйняття.
(05.11.2016)
Темрява й її відтінки
Поглинають мій світ.
Літом холодно, як взимку,
Вогонь не гріє, лиш горить.
Темрява й її закони
Наповнюють моє життя.
Лежить табу на заборони,
Немає гріхів, немає каяття.
(02.10.2016)
В кокойто миг ты понимаеш,
Что в жызни нечего терять.
Но каждый день ты все ещё теряеш,
Й осознаёш, что нужно лиш искать.
(10.11.2016)
Коли в серці сірім є надія,
Ти відчуваєш, що живеш.
Щирість світла не змарніє,
Поки ти його не вбэш.
Коли морок відступає,
Бачиш краплю світла в далині.
І хтось тебе поглядом вивчає,
Та не знаєш на чиїй він стороні.
Коли думки свої ти відпускаєш,
І відчуваєш серця стук.
Ти йдеш вперед і не чекаєш,
Що хтось зробить назустріч крок.
Коли у серці сірім є надія,
Ти відчуваєш, що живеш.
Говори собі «я все зумію»,
Й не боїшся, а просто йдеш.
(02.10.2016)
Я до божевілля щаслива,
Коли згадаю твою усмішку.
Ці спогади такі мінливі,
Їх мені так мало, ще б трішки.
Твій погляд мене повернув до життя,
Дозволив мені згадати світло.
Можливо – це мить, або назавжди почуття,
В мені щось ніби ожило.
Знову б зустріти тебе хоч на мить,
Знову б хвилину поговорити.
Хоч і час так швидко летить,
Та без цих митєвостей не можу жити.
Я до божевілля щаслива,
Коли про тебе думаю.
В душі моїй безперервна злива,
Коли тебе не має, я все шукаю.
(28.09.2016)
Моїм молитвам настав кінець,
Вогонь віри навіки погас.
У мої сни завітав смерті жнець,
Здається, настав мій час.
Свічки в кімнаті вже не горят,
Цей простір наповнився печалю.
Стало байдуже, що там говорять,
Що буде завтра вже не знаю.
Мої молитви обірвались,
Вогонь надії гасне.
Одним поглядом ми попрощались;
Прощай, моє життя прекрасне.
(15.09.2016)
Куплю собі квиток на море,
Й поїду далеко на південь.
Позбавлюсь від сумних думок,
Бо завтра настане новий день.
Почну своє життя з початку
Й намалюю новий старт.
Більше не ховатимусь в кутку,
Бо на мене чекає фарт.
Куплю собі квиток в майбутнє
В якому є можливість жити.
Там тільки радість буде присутня,
Там будемо лише любити.
#3493 в Різне
#905 в Поезія
#417 в Не художня література
кохання і самотність біль і радість, самотність і кохання, поезія кохання
Відредаговано: 15.07.2021