Відстань у тисячу слів. Перша паралель.

Моє натхнення божевілля

 

Моє натхнення-божевілля

 П`янке, як кров твоє свавілля 

Твій невловимий аромат, 

Яскравий блиск чужих помад, 

А у пітьмі звучить крещендо

 І повний кубок твій щоденно, 

І доторк уст чужих хмільний 

Мені здаволось, біль німий 

Та лиш в ночі лунає крик 

І зболений являвся лик 

В обіймах тіні, лише тління 

Моє бездумнеє падіння 

З гори бездушного каміння

 Горить спаплюжене коріння 

Почуй, прошу, моє моління... 

Це божевілля, божевілля.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше