Побажання янгола

-Молю.. відріжте мені ці чортові крила.. -молодий ангел з білими невеликими крилами сидів на краю даху багатоповерхової будівлі.

Похмуро, місто огорнуло невеликий туман. Вітер тихо огортає тіло хлопця та трепає його пір'я.

-Я вже не можу так.. чому кожен раз коли людям потрібна допомога я відразу лечу до них, а як тільки вона потрібна мені, мене ніхто не помічає?..-янгол продовжував монолог.- Я просто хочу полюбити себе і стати хоч трохи  егоїстичніше до людей.  Будь ласка..

Сьогодні такий самий день, що і завжди. Понеділок. Вечеріє. Великі чорні птахи скоро почнуть огортати собою сіре місто. Місто велике та завжди якесь похмуре. Його будівлі, наче, чиїсь ікли. Вони здіймаються догори зуб'ями. 

Хлопець підвівся і відійшов від краю. Його очі були наповнені білем та жахом. Волосся ласкав тихий прохолодний вітерець, що здіймався знизу догори багатоповерхівки.

Будівля була не новою, але й не старою, та її вже встигли розфарбувати балончиками фарби.

Юнак обернувся перед тим, як піти, щоб переконатися, що ще не пізно просто впасти, і побачив на краю будівлі іншого ангела.  Її очі поглинали теплотою та чимось дивним. Дівчина така рідна і водночас така незнайома. Вона була щаслива. Чи не як інші. 

Побачивши її, він підійшов і обімлів.

-Я чула твоє благання. -ніжним голосом промовила та.- Давай я тобі допоможу?

Її блакитні очі - спокійні морські хвилі у похмуру погоду. Чи то сіро-блакитне небо? Спокійне і тихе.

-Допоможи..прошу.. -молодий янгол був готовий заплакати, аби хтось, все ж таки, йому допоміг.

Йому насправді було так важко?

________________________________________________

Усі янголи, що слухаються Бога не більше ніж іграшки. Вони мають лише два правила:

1.Допомогай усім хто молиться.

2.Мовчи. Навіть, якщо боляче і погано.

Усі ангели, що знаходяться в раю однакові. Ніякі. У погляді немає життя. Очі деяких з них червоні від сліз. Ніхто не просить "іншого" у Бога. Кажуть, що так і має бути. 

Хлопець янгол, що зараз тут, доволі довго був таким, як ті, та згодом він вирішив щось змінити. Він підійшов до Бога і запитав: 

"Скажи, творитель, чому так боляче і погано? Люди ломають нас. Ми хочемо бути щасливі. Це ж рай."

На що Бог лише погладив його по голові і відповів:

"Нічого, любий мій янгол. Ти щасливий коли допомагаеш іншим. Все гаразд. Іди собі відпочивай".

Після цього він вижинув його за двері.

________________________________________________

-Тоді -дівчина сіла перед хлопцем схиливши до нього голову- Давай будемо разом?  Ходімо зі мною.  Я зроблю тебе таким, яким ти хочеш. – вона тепло посміхалася. Так, наче, вона зустріла когось рідніше за саму себе.

-Правда? Але чому ти не така, як інші ангели?  -задався питанням юнак.- Ти щаслива і така прекрасна.

Хлопець не міг повірити в те, що бачить. Ця дівчина така неймовірна.

-Я нікому не служу -відповіла леді ангел.

-Це як?

Він побачив її крила. Такі брудні, але й водночас чисті. Як це? Вони мають бути сірими від бруду на них, та, здається, вони чистіше за кришталь.

-Я попросила диявола мені допомогти. Я благала його зробити мене щасливою і він зробив мене такою.  Натомість на свободу і щастя, я мала перестати служити богу і стати тим, ким є зараз.

-Але.. ти ж янгол, як і я.  Хіба так можна?

-Так.  Нехай я і ангел, але я вільна. А ти служиш богу і молиш зрізати тобі крила, адже не хочеш бути тим, ким є зараз.  Але зрізавши їх, ти більше не зможеш літати.  Для інших ти просто пустишка.  Ангел, що нічого не відчуває та мовчить. Обирати своє життя тільки тобі, але саме життя обирає твої випробування.

Юнак замовк.  Він, начебто, не мав слів і тому просто слухав далі.

-Якщо ти страждаєш від інших, чи не простіше змінити оточуючих тебе людей, а не зрізати свої крила?  Люди знайдуть замість тебе іншого.  Вони завжди знаходять заміну комусь.  А своїм крилам ти заміни не знайдеш.  -дівчина нахилилася ближче до хлопця і поцілувала його в лоб.

Вона встала і простягла йому руку.
-Швидше, пішли -діва знову посміхнулася.

Він узяв її за руку і з його шиї немов спали ланцюги.  Вони разом кинулися з даху.

Тепер вони вільні...