Глава 2. 1958. Натан.

  Кохання з першого погляду?

 Напевно, це воно й було. Хоча я в таке ніколи не вірила.

 Я буквально завмерла на порозі, побачивши його. Високий, широкоплечий хлопець з гарним відкритим обличчям і дивовижною усмішкою. Він стояв біля телефонного апарату в коридорі й з кимось розмовляв, весело сміючись.

 — Та що ти кажеш?! І як сильно ти за мною сумувала? ... Клянусь! Тільки про тебе і думав! ... Ха-ха-ха! І так теж! ... Що ти від мене хочеш? Два роки без жіночої ласки!

  Я не могла відвести від нього погляд. Вже не знаю, що мене в ньому так зачепило. Пам'ятаю, я подумала, що він якийсь нереальний. Занадто схожий на принців з діснеївських мультиків або на Супермена. Ой, ні! На Елвіса!

   — Гей, Натане! — вивів мене із заціпеніння голос Тоні. — Досить балакати! Іди познайомся з моєю дівчиною, братику!

  Він повернувся до нас, привітно кивнув і підняв вказівний палець, мовляв, одну хвилинку.

  — Сонечко, пробач! Мені потрібно йти! У нас гості! Я наберу тебе трохи пізніше! Так. Бувай!

   Він поклав слухавку і почав з цікавістю розглядати мене.

  — Натане, познайомся! Це Еббі — моя дівчина!

  — Дуже приємно! — Натан простягнув мені руку. — Багато чув про тебе. Тоні всі вуха продзижчав, яка ти особлива.

  Я мовчки простягнула йому руку, яка, сама не знаю чому, злегка тремтіла. Він взяв її у свої теплі долоні, подивився мені в очі, посміхнувся і сказав:

  — Ласкаво просимо! — потім нахилився до мого вуха і прошепотів: — Не хвилюйся! Все буде добре!

  — Гей! Навіть не думай чіплятися до моєї дівчини, маленький негіднику! — вдав, що злиться Ентоні.

  — Тоні, ти зробив прекрасний вибір! — засміявся Натан. — Якби ти не був моїм братом, я б її у тебе забрав.

  — Що за розмови! Навіть не думай про це! — насупив брови Тоні.

  — Гаразд, ходімо! Нас всі вже зачекалися.

   Далі було знайомство з батьками і бабусею Вів'єн. Всі вони виявилися дуже приємними людьми. Стіл уже був накритий і ми сіли обідати.

   Звичайно ж мова зайшла про наше з Тоні весілля, про майбутнє та інші важливі речі. На лихо Натан сидів якраз навпроти мене і мені з великими труднощами вдавалося зосередитися. Я періодично кидала на нього швидкі погляди, хоча, чесно кажучи, хотіла дивитися не відриваючись.

  — Так коли, кажеш, ви зібралися одружитися? — почула я голос містера Коула.

   — Думаю, на початку вересня. Коли я повернуся з Лондона. Так, зайченя? — звернувся до мене Тоні. — Витримаєш тут без мене ціле літо?

 — Навіть не знаю. Постараюся. Мене більше хвилює, щоб тебе якась американка з собою в Штати у валізі не прихопила. Дивись мені там! Будь обережний!

   Тоні засміявся і відповів:

  — А чого? Я завжди хотів побувати в Америці.

   Я злегка вдарила його по плечу.

   — Але тільки з тобою! — відразу додав він.

   — Ти все-таки вирішив їхати на цей свій пречудовий курс? — запитала бабуся.

   — Звісно! — з неабияким завзяттям відповів Ентоні. — Навіть уже оплатив. Такий шанс випадає раз в житті! Щоб зірка такої величини приїхала до нас і погодилася провести навчальний курс!

  — Ну що ж! Я дивлюся, ти налаштований серйозно, — бабуся зітхнула. — Ех, була у мене мрія вам з Натаном передати бізнес. Але дивлюся Натану доведеться тягнути цей віз одному. Так, мій красунчику? — посміхнулася вона Натану. — Ось відпочинеш ще це літо, відійдеш після служби, з батьками трохи побудеш і ласкаво просимо до мене в Гонконг. Пора впрягатися, а то бабуся не молодіє.

   — Ой, та припини, бабусю! Ти у мене молодше молодих! — посміхнувся Натан бабусі. — І не хвилюйся — здужаємо! Все буде добре!

 Можливо, слід пояснити, куди і навіщо зібрався Тоні. Він залишився викладати в нашій школі танців. У нього класно виходило! До нього навіть стояла невелика черга бажаючих займатися саме з ним. Але Тоні спав і бачив свою студію танців в Лондоні.

  Коли в Британію приїхала прославлена ​​американська танцівниця і хореограф, творець відомої трупи, школи і навіть нової танцювальної техніки і оголосила про набір на один єдиний курс, де обіцяла поділитися своїм досвідом, Тоні не замислювався ні секунди. Він взяв всі свої заощадження і оплатив навчання у легенди. І ось тепер найближчі три літніх місяці він буде в Лондоні.

*******

  Коли Ентоні провів мене додому, я послалася на втому і не стала, як ми це робили зазвичай, довго стояти під будинком і голубитися один з одним. Мені було страшенно незручно перед Тоні, але в моїй голові був лише Натан. Мій наречений обійняв мене і пристрасно поцілував перед тим, як піти. Але я нічого не відчула. Ніби магія між нами закінчилася.

   Незабаром Тоні поїхав до Лондона. Ми так і не встигли сходити на танцювальний фестиваль. Хоча чекали його з великим нетерпінням. Але для мене на той момент це не було настільки важливо. Я з останніх сил боролася з собою. Намагалася вигнати Натана геть зі своєї голови. Але він виявився настирним хлопакою і йти ніяк не хотів.