Народження/дитинство

Я - інтерв'юерка: -"Розкажи про себе: хто ти, де народилася? 

Як і де проходило твоє дитинство" ?

Фенікс: - "Мене звуть Віка, ще трішечки і святкуватиму своє 23-річчя.

Народилася в Києві...так обставини склалися.

Родина з боку мами походить з Київщини, дідусь був ліквідатором аварії на ЧАЕС.

Згодом він захворів через її наслідки.

В 2003 році  помер, а мама вже тоді жила з моїм батьком в Коломиї , Івано-Франківської області.

Поїхала на похорон будучи мною вагітною...так власне і відбулося моє народження.

Звучить дещо фантастично, проте, таким вже є моє життя.

Пригоди скільки живу мене не полишають.

В Коломию з мамою приїхали, коли мені був рік.

Отак і почалося моє дитинство.

Серед братів і сестер у мене є старша на шість років сестра і молодший на 6 років брат.

Сестричка моя жила з бабушкою в Києві.

На літо я завжди їздила до Києва , була на морі, одним словом, як я це називала - життя на валізах, коли ти весь час вдома, в Коломиї,(ні, я була непосидою страшною, якщо чесно🫠).

А потім на все літо, до Києва - золоті часи були між іншим.

Коли стала трішечки старшою, то вже й табори літні і санаторії були)

Я - інтерв'юерка: -"А який факт про тебе може здивувати" ?

Фенікс: - " Я походжу з дуже забобонної сім'ї - факт перший.

Тому, батьки в дитинстві в будь якому випадку водили до бабок...ну там по- різних причинах: то переляк зняти, то зурочив хто".

Другий факт - у мене було слабке здоров'я: то голова болить - в лікарню, то температура, то і взагалі оса за вухо видалила, одначе навіть ноги відняло, станом на тоді було років до п'яти.

До речі, коли вже почала ходити в школу, не мала часу хворіти, тому, минулося.

А ще, я завжди сміюся, навіть, коли дуже важко.

Звикла все переводити в гумор, навіть зараз так реагую на будь-які обставини.