Відпустка

8

Наступного дня мої батьки приїхали у село, я якраз допомагала Оксані Олексадрівні готувати обід.

-Моя дівчинка, з тобою все гаразд? - запитала стурбована мама.

-І тобі добрий день, мамо. Зі мною все чудово.

-Ти не можеш вийти заміж за прибульця. Які у вас діти будуть?

-Мамо, заспокойся, будь ласка. Ти бачила Вірю? Він син Констянтина Юрійовича і Оксани Олександрівни. А вона не прибулець. Зеленою наша дитина ставатиме раз у три роки на один день.

Батьки у нас зупинилися, намагалися мене переконати, щоб я покинула Вітю. Батьки мого нареченого намагалися поговорити, примиритися з моїми батьками.

Одного разу я гуляла по лісу, раптом мене хтось ззаду схопив за горло.

- Не кричи, інакше тобі кінець, - почула я над вухом чоловічий голос.

Він мене повів кудись, мені страшно. Ми ішли пів години, раптом з`явився Вітя й врятував мене. Як виявилося, між нами є зв`язок. Ми завжди відчуваємо, коли з кимось стається щось погане. А Вітя ще й може бачити де знаходиться людинва і що з нею. Цей дар діє лише коли щось стається з кимось із його рідних. Вітя відкрив цей дар у собі зовсім недавно.

Вдома ми розповіли про цей випадок моїм і його батькам. Нарешті мої батьки примирилися з моїм чоловіком і сватами і 1 серпня я стала дружиною Віктора.

Настя Безверха

Подобається

#2519 в Фентезі
#1589 в Сучасна проза

У тексті є: несамовите літо, дівчна яка вперше приїхала в село, прибульці

Відредаговано: 16.05.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись