Відпустка

7

Щасливий Вітя оголосив, що ми залишаємося разом. Констянтин Юрійович розповів, що колись зустрічався з моєю мамою, але вона покинула його, щойно дізналася, хто він. Батьки Вітя зізналися, що говорили з моїми батьками… А вони мені нічого про це не сказали.

Наступного дня Вітя і його батько знову стали схожими на землян. Виявилося, що вони можуть ставати зеленими лише раз на три роки. Така здатність з’явилася у батьків Констянтина Юрійовича і передається у спадок.

Одного вечора я запитала у Констянтина Юрійовича, чому його бабусі й дідусю довелося тікати з рідної планети. Він зітхнув і відповів, що вони ніколи йому про це не розповідали, скільки б він не запитував.

Я зателефонувала мамі й розповіла про все, що дізналася.

— Тому я й покинула Констянтина. І ти маєш покинути Віктора.

— Ні, мамо, — твердо відповіла я, — я кохаю Вітю і не покину його лише тому, що він прибулець по батьковій лінії.

— А чому ніхто не каже причину, через яку бабусі й дідусеві Кості довелося тікати з рідної планети?

— Причина може бути будь-яка, — спокійно відповіла я. — Можливо, їм неприємно було про це говорити. Та й це вже неважливо. Ми з Вітею одружимося у серпні, і ви маєте з цим змиритися. Першого серпня запрошуємо тебе і тата на наше весілля.
Ще до приїзду в село ми з Вітею подали заяву в РАЦС. Весілля буде — залишилося зовсім небагато часу.

Настя Безверха

Подобається

#5982 в Фентезі
#3648 в Сучасна проза

У тексті є: прибульці, несамовите літо, дівчна яка вперше приїхала в село

Відредаговано: 16.05.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись