Щасливий Вітя оголосив, що ми залишаємося разом. Констянтин Юрійович розповів, що колись зустрічався з мамою, але вона його покинула, щойно дізналася хто він. Батьки Віті зізналися, що говорили з моїми. А вони мені нічого про це не сказали.
Наступного дня Вітя і його батько знову стали схожими на землян. Виявляється що вони можуть ставати зеленими раз у три роки. Така здатність з'явилася у батьків Констянтина Юрійовича і передається в спадок.
Одного вечора я запитала у Констянтина Юрійовича чому його бабусі й дідусю довелося тікати з рідної планети. Він відповів, що вони йому про це не розповідали, скільки б він не запитував.
Я зателефонувала мамі й розповіла про все, що дізналася.
-Тому я й покинула Констянтина. І ти маєш покинути Віктора.
-Ні, мамо, я кохаю Вітю й не покину його лише тому, що він прибулець по батьковій лінії.
-А чому ніхто не каже причину, через яку бабусі й дідусеві Кості довелося тікати з рідної планети?
-Причина може бути будь-яка. Можливо, їм неприємно було про це говорити. Та і це неважливо. Ми з Вітею у серпні одружитися і ви маєте з цим змиритися. Першого серпня запрошуємо тебе і тата на наше весілля.
Ми ще до приїзду в село подали заяву в РАДС. Весілля буде, залишилося недовго.
#3441 в Фентезі
#2249 в Сучасна проза
несамовите літо, дівчна яка вперше приїхала в село, прибульці
Відредаговано: 16.05.2023