Вітя дав батькам номер телефону мами Аліни, вони зателефонували.
-Добрий день, це Ольга Дмитрівна, мама Аліни?
-Так, це я. А ви хто?
-А я Оксана Олександрівна, а поруч мій чоловік Констянтин Юрійович. Ми батько Віктора, нареченого вашої доньки.
-Ваш син не пара нашій доньці! - почувся чоловічий голос.
-А ви, напевно, Сергій Євгенович, батько Аліни. Чому ви вважаєте, що наш син не пара вашій доньці? - запитав Констянтин Юрійович.
Чоловік нервує, а його дружина навпаки спокійна.
-Ми знаємо хто ви і не бажаємо, щоб наша донька зв'язувалася з вами.
-А звідки ви знаєте хто ми? - запитала Оксана Олександрівна.
-Я знала колись Костю і відразу зрозуміла, що це його син, вони схожі.
-Оля Остапенко? - з хвилюванням запитав батько Віктора.
-Я була Остапенко, зараз в мене інше прізвище.
-А звідки ви знаєте мого чоловіка? - запитала Оксана.
-Ми колись працювали разом.
Оксана попрощалася з батьками Аліни.
#3438 в Фентезі
#2248 в Сучасна проза
несамовите літо, дівчна яка вперше приїхала в село, прибульці
Відредаговано: 16.05.2023