Пролог
- Ми вже майже припливли! Я сьогодні за капітана! Уху! Добре, що татко дозволив взяти з собою лише одного охоронця - тебе, Єреміє. Хоча і ти зайвий у нашій жіночій компанії. Острівець ж перевірений, підготовлений для відпочиваючих. Не думаю, що нам зустрінуться пірати. Можеш взагалі залишитися на яхті: ми самі розташуємося у тій хижині. Якщо щось трапиться, я тобі подзвоню через супутниковий зв'язок. - повідомила дівчина, яка тримала штурвал яхти, що наближалася до острова.
- Я повинен виконувати свою роботу, міс. - відповів Єремія.
- Я тебе постійно прошу називати мене лише Харитина. Забудь про статки мого батька, звертайся до мене, як до рівної себе. Я, звісно, балувана, але мені краще відчувати, що я з друзями, а не під постійним контролем охоронця. Радославо, дивись, там парасоля на березі стоїть. Все відчуття безлюдності острова псує. Організатори такі собі...
- А мені подобається... - висловила свою думку Радослава. - Можна сховатися від сонця на пляжі.