Відплата за минуле

РОЗДІЛ 4

Після цього мене відправили до лікарні на обстеження. Я хотіла дізнатися, що насправді зі мною відбувається. Здоров'я найважливіше з усього чим володіє людина. Це зайняло півдня. Потім мене поселили в палату, де вже знаходилось декілька людей - троє жінок і два чоловіки. Разом зі мною виходило шестеро в палаті. На щастя вона була величезною. Кожен був занурений у власні думки. Та вони не знали, що я вмію їх читати. Від того паморочилось в голові і з'явилялася нудота. Ці люди були заручниками власних думок. Від них не втекти. Багато негативу провокує розвиток різних хвороб. 

Не витримавши я побігла до туалету, де мене знудило. Довго не могла прийти до тями через це.  Здавалося ніби за мною хтось стежить. Або стежать. Тепер точно знаю, що вагітна. Тобто тепер я в подвійній небезпеці. Вона оточує мене, але я не розумію як їй протистояти. Чи потрібно це взагалі робити? І головне нащо? 

 Такі думки займали мою голову поки я верталася назад в палату. Люди зайняті собою не звертали увагу на мене. Це й краще. Маю змогу трохи побути справжньою. Зрозуміти куди рухатися та які  рішення приймати. Через це відчуваю сильний дискомфорт в душі. Так не має бути. 

Крім того в повітрі відчувалося наближення лиха. Ніби десь поруч убивця вишуковує нову жертву, яка нічого не підозрює. Немов ця жертва я. І рано чи пізно загину від руки того, кого покохала. Досі моторошно від спогадів. Тимур лишився на волі, а ніби птаха в клітці. Треба розібратися у всьому й втекти з лікарні. Мені тут не місце. Маю бути на роботі. Думаю, що зможу це зробити тихо і непомітно для інших. Доведеться піти проти свого нареченого, але іншого виходу для себе не бачу. 

Все почалося ще до знайомства з Тимуром. Я будувала стосунки з військовим, якого звали Артем. Позивний в нього був ,, Різник ''. Як Джек Різник. Я мала необережність надіслати йому декілька своїх оголених фото. Після того він став мене переслідувати і вимагати підкоритися. В іншому випадку ці фото потраплять в інтернет. Так я стала заручницею свого минулого. Своїх спогадів, які отруюють моє серце й душу. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше