Розділ 7

— То вона погодилась?

Складно було приховати хвилювання, та Шейн і не намагався. Зазвичай він під час роботи не відволікався на дзвінки. Але їхня зміна якраз доходила кінця, і у демоноборця видалася вільна хвилинка, поки інші члени команди обговорювали плани на вечір. Ще вчора він розповів Міні про бажання Аніки навідатися в притулок. Чесно кажучи, він думав, що Аніка уже і сама зв’язалася з подругою. Але вона, схоже, зовсім не квапилася повертати втрачені спогади. Тож сьогодні, щойно видалася вільна хвилинка, він знову зв’язався з Міною.

— Слухай, — Міна схилила голову на бік і схрестила руки на грудях, — чому б вам двом не поговорити…

— Ти думаєш, я не намагався? — не дав їй договорити демоноборець. — Вона не пам’ятає мене, Міно… У мене взагалі періодично було таке враження, наче вона мене боїться.

Дівчина під його поглядом знітилась. Навіть її плечі опустилися. Вона кинула погляд кудись у бік, а тоді знову подивилася на нього, цього разу з жалістю.

— Що ж, повернення в знайомі місця, зустрічі зі знайомими людьми – це справді може допомогти повернути пам’ять. Але тільки якщо спогади були втрачені. Якщо їх стерли…

Шейн опустив голову і стиснув руки в кулаки. Він не хотів у це вірити. Навіть думати про це не хотів.

— Слухай, наскільки це буде нормально, якщо я приєднаюся до вас? — Міна знову глянула кудись у бік, і тяжко зітхнула, повернувшись до нього обличчям. — Це Марк? — дівчина злегка почервоніла, але кивнула. — І що він сказав?

Судячи з того як почервоніло обличчя його одногрупниці, це точно було не щось приємне. Шейн і сам розумів, що має жалюгідний вигляд. Але він просто не знав, що ще зробити. Аніка явно уникала його. Здавалося їй ніяково навіть просто розмовляти з ним. Він збирався зв’язатися з нею через магічне дзеркальце, розповісти, що завдяки її пораді справа зрушила з місця, але чи буде у нього привід зв’язатися з нею ще раз після цього?

— Я знаю, що тобі зараз складно. Навіть уявити собі не можу наскільки. Але і Аніці не просто…

Шейн уже знав, що чоловік Міни його недолюблює. І, схоже, Марк знову ляпнув щось таке, за що Шейну захотілося б начистити йому рило. Інакше Міна не уникала б прямої відповіді так вперто.

Аж раптом її проекція замиготіла, якусь мить чутно було уривками то жіночий, то чоловічий голоси. Зрештою, перед ним повстала проекція Марка. Чоловік Міни мав як завжди розхристаний вигляд. Довге руде волосся зібрано в неохайний хвіст, довкола зелених очей темні кола, які навіть окуляри приховати були не в змозі. За вухом олівець а на руках рукавички. Схоже було на те, що винахідник знову взяв роботу додому.

— Пам’ятаєш Мелісу Макверде? — перейшов одразу до суті він. — Низенька така білявка з паскудним характером… Вона ще липла до тебе постійно, хоча ти ніколи не давав приводу, — не помітивши ознак розуміння в його погляді, продовжив хлопець. — Серйозно… Попий може якісь вітаміни для покращення пам’яті, — Шейн скрипнув зубами. І Марк, помітивши його реакцію, продовжив. — Вона чіплялася до тебе увесь перший курс, бо ви колись давно вчилися в одній школі. Ходила і розповідала усім довкола які ви близькі… — Невиразні поки спогади повстали перед його внутрішнім зором, і Шейн мимоволі скривився. — Згадав?

І справді була така дівчина. Вони і справді навчалися в одній школі, роки зо три, до того як померли його батьки. І після цього, зустрівши його в університеті, вона тривалий час вдавала наче вони мало не пара.

— До чого тут ця помішана? — ніяк не міг зрозуміти Шейн.

— Як би тобі так м’якше натякнути… В твоєму житті несподівано з’являється людина, яка стверджує, що дуже добре тебе знає… Ходить за тобою усюди… Поводиться наче ви близькі…

Марку не потрібно було продовжувати. Шейн і сам в змозі був провести паралелі. Тяжко зітхнувши, він закрив долонею обличчя, відчуваючи як усе всередині перевертається.

— Але ми справді були близькими, — ледь чутно прохрипів він, але у Марка явно був чудовий слух.

— Впевнений, Меліса також так вважала, — під лютим поглядом демоноборця, Марк злегка зніяковів, а ще йому схоже щось сказала Міна, бо вираз його обличчя дещо пом’якшав. — Я не мав на увазі, що ти помиляєшся. Я просто хотів нагадати, що Аніка цього не пам’ятає. Якщо продовжиш поводитися з нею, як зазвичай, це викличе скоріше зворотню реакцію. Не впевнений, що ти знаєш, але після того як ти відшив її, Мелісу інакше як «мене від тебе верне» і не називали.

Шейн тільки обхопив руками голову. Невже він і справді колись так грубо відшив когось. Йому важко було пригадати це, а надто якщо враховувати, що відтоді минуло майже десять років. Це тому він зараз в такій ситуації? Це щось на кшталт божої кари?

— І що мені робити? — він і справді був у відчаї.

У них і раніше не було багато можливостей перетнутися випадково. А після того як він закінчив університет, їх стало ще менше. Тепер якщо не зв’язуватися на пряму, у них і не буде причин для зустрічі.

Проекція Марка раптом розмилася і його місце знову зайняла Міна.

— Тобі не обов’язково приходити з самого ранку як минулого року. Приходь ближче до вечора. Діти в будь-якому випадку будуть раді бачити тебе. І Аніка, я впевнена, також не буде проти…

Не буде проти… Шейн мимоволі хмикнув. Міна явно збиралася сказати ще щось, але демоноборця несподівано окликнув лейтенант Фан, і Вінфред поспішно закрив магічне дзеркальце.