Розділ 1

Допит студентів був призначений на п’яту вечора. Директор Кроулмен обіцяв привести усіх за раз. І це суттєво полегшило б їхню роботу. А, оскільки, перед допитом у нього ще був час, прокурор Максвел вирішив навідатися до Селени Шарп. Тим паче, напередодні прийшла відповідь з божевільні в якій її утримували. Тож новина про смерть професора Еткінса, застала прокурора Максвела в будинку для душевнохворих. Магічне дзеркальце не припиняло бриніти, через що він змушений був вийти з палати хворої, щоб відповісти на виклик.

Безсонна ніч давалася в знаки, а тому він не одразу зрозумів, що саме має на увазі Тарн. Коли ж збагнув, його розчаруванню не було меж.

Правилами лікувального закладу заборонялося видавати гучні звуки чи робити різкі рухи. А тому прокурор тільки і зміг що безпомічно притулитися чолом до стіни, подумки лаючи себе останніми словами.

Це означало тільки одне – Еткінс щось знав, і його прибрали. Іншого пояснення просто не було.

Закінчивши з вказівками, прокурор закрив магічне дзеркальце і повернувся в палату. Його попереджали в жодному випадку не робити нічого, що могло б налякати чи спантеличити хвору, але він зараз був надто стомленим для того, щоб дотримуватися вказівок лікаря.

Схопивши жінку за плече, він повернув її до себе обличчям, і змусив дивитися на себе.

— Мені щойно повідомили про ще одну смерть, Селено. Розумієте, що я маю на увазі? Гибеллю вашого чоловіка і дітей це не закінчилось. Мені уже байдуже на те, які злочини вчинив ваш чоловік. Мертвих це до життя не поверне, та й сам він сповна розплатився за свої гріхи. Але люди продовжують помирати. Якщо знаєте хоч щось, скажіть мені. Я ж знаю що ви мене розумієте… — Прокурор глибоко вдихнув і продовжив пошепки. — Ви ж самі прийшли сюди…

Жінка дивилася на нього порожніми очима і не зронила ні звуку. Чого він взагалі очікував від божевільної?

Минулого разу вона хоча б щось говорила. Зараз же – мовчала, наче води в рот набрала. І цей її порожній погляд. Наче бездушна лялька, сиділа вона перед ним, манірно склавши руки на колінах. І навіть його грубість не змогла витягнути її з цього стану.

Тяжко зітхнувши, прокурор відпустив плече жінки і підійшов до вікна. Навряд чи студенти зможуть розказати йому щось корисне. А єдиний, хто міг щось знати – помер.

Головний біль посилився, і прокурор розтер пальцями перенісся. Селена, ймовірно, тому зараз і жива, що не може два слова до купи зв’язати.

Навіть якщо і скаже щось, будь-який адвокат, зможе запросто спростувати її показання в суді. Але зараз йому потрібна була підказка. Байдуже що, навіть найменша деталь могла зрушити справу з мертвої точки.

А Селена безсумнівно щось знала. Не дарма ж бурмотіла тоді, що її родину згубила жадібність. Жінка однозначно знала, що це її чоловік заволодів тілом племінника.

Можливо, знала і хто йому з цим допоміг.

— Батько перший відмовився від мене, — тихо промовила вона, і прокурор здригнувся від несподіванки. — Ще до весілля він чітко дав зрозуміти, що не залишить мені ні копійки. Якщо я в чомусь і винна, то це в тім, що не змогла зізнатися у цьому Еверену. Але навіть так я не бажала батьку зла… — Селена замовкла на мить, а прокурор затамував подих, щоб випадково не злякати її. — Я була дурна і наївна. До останнього вірила йому. Тільки після смерті батька зрозуміла, що любив він зовсім не мене, а гроші і владу. Але що я могла вдіяти. Брат навіть розмовляти зі мною не хотів. А люди яких я вважала друзями, відвернулися від мене, щойно я втратила підтримку сім’ї. Якби Еверена арештували, я б залишилася одна з дитиною на руках і без копійки в кишені.

— Тому ви нічого не розповіли…

— Я хотіла. Але…

— Ви знали, що лер Оріс помер одразу після вашого батька?..

Селена здригнулася усім тілом і втупилася у вікно. Ронел подумки вилаявся. Навіщо він тільки заговорив про це. Тиснути на совість жінки зараз було однозначно не найкращою ідеєю.

— Коли ми відмовились від розтину і наполягли на кремації, він пригрозив розповісти усе брату…

— І ваш чоловік вбив його.

Селена тільки коротко кивнула. Але її руки затремтіли.

— Він дізнався, що батько не залишив мені нічого, тільки в день оголошення заповіту. Відтоді наші стосунки сильно змінилися…

Ронел часто бачив такий вираз обличчя у жінок, які піддавалися домашньому насиллю, коли працював прокурором місцевого суду. А тому запитання його було цілком логічним.

— Чоловік бив вас? — Селена не відповіла, тільки здригнулася характерно. І прокурор вирішив змінити тему. — Розкажіть мені про обвал.

— Це була випадковість. Після смерті батька, Еверен став помічником брата. І в них навіть налагодилися непогані стосунки. Робота в шахтах завжди пов’язана з ризиком. А шахтарі тоді якраз почали скаржитися на дивний шум. Ааран хотів тимчасово закрити шахту, а Еверен наполягав на протилежному. Тож вони спустилися вниз щоб усе перевірити. Як мені пізніше пояснили, це все ґрунтові води. Після обвалу йому відмовили ноги. Місцеві цілителі допустили помилку. Потрібна була операція. А Деміан відмовився допомагати з грошима. Мабуть, Амаліс усе йому розповіла….

— Що розповіла? — Селену почало трясти. І прокурор злякався. — Можете не говорити…