Відьомський мегаполіс

1

Я прийшла в свою хатину, в якій виросла і згадала Марію, яка мене виховала. Своїх батьків я не знала, вони померли, коли мені ще й року не було. А Марія замінила мені маму, вона навчила мене цілительського ремесла. Моя опікунка була кращою подругою моєї мами. Уже рік, як не стало Марії і я живу сама, працюю в місцевому замку цілительського. Замок збудували дракони. 

Хтось постукав у двері, я відчинила, на порозі стоїть управитель села, а поруч сам король. Я бачила його портрет у холлі замку управителя. Я вклонитися, а управитель сказав:

-Ось ця дівчина, яка працює цілителькою в мене. 

-Красива, я одружуюся з нею. Весілля буде через тиждень.

-Ваша Величність, я не хочу. Бути дружиною короля непосильний для мене тягар, є достойніші наречені для вас. 

-Хто ти така, щоб заперечувати волю короля?! Ти маєш радіти, що король звернув на тебе увагу! - суворо сказав управитель. 

-Завтра тебе перевезуть в мій замок, - сказав король.

Усі гості пішли, а я так і стою й не розумію чому король вирішив сватався до мене, простої цілительки.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше