61. Агнес 

Я готувалася до завтрашнього семінару, коли раптом пискнув мій телефон — прийшло нове повідомлення. Подумала, що це Ернест, і одразу відкрила месенджер, але побачила, що повідомлення прийшло не від нього, а з якогось незнайомого номеру. 

Там було написано:

"Ти така красива, Агнес… Я давно спостерігаю за тобою. Хотів би, щоб ми поговорили " 

“Вибачте, але я з незнайомимим чоловіками не розмовляю, — написала я, а потім додала. — Звідки ви взяли цей номер?”

"Кажеш, що не розмовляєш, але ж мені відповіла. Це доля, Агнес. Давай зустрінемось?" — він проігнорував моє запитання і натомість поставив своє. 

“Не збираюся з вами зустрічатися. Зараз заблокую цей номер, — відповіла я.  — І не пишіть мені більше, у мене є хлопець.”

"Навіть якщо заблокуєш, це нічого не вирішить. Я буду завжди поруч, Агнес." 

Від цих останніх слів по моїй спині пройшов холодок. Я натиснула на кнопку “видалити і заблокувати”, і чат зник, а от відчуття, що хтось стежить за мною — залишилось. 

Я подумала про те, що дізнався Ернест про нашого викладача, може, це він і писав? Йому було мало того, що чергувати в машині під нашими вікнами, і він вирішив полякати мене дивними посланнями? 

Тепер я пошкодувала, що видалила той чат. Треба було звернутися в поліцію і показати повідомлення від незнайомця поліцейським, але чи не сказали б вони, що в цьому немає нічого кримінального, просто хтось хоче познайомитися, якщо притягати до відповідальності усіх таких людей, то не буде часу займатися розкриттям справжніх злочинів… Може, треба було розговорити його далі, щоб він видав себе, повідомив щось таке, що підтвердило б його особу, або став би погрожувати мені… А так, на жаль, я була впевнена, що звернись я зараз до правоохоронців, вони б розвели руками і сказали, що тут немає складу злочину… Порадили б заблокувати цього мужика, але я й так це зробила. Отже, мені немає через що тривожитись…

***

Все ж увечері  я вирішила зайти до Ернеста і розповісти йому про це дивне листування. Коли увійшла до його квартири, він тримав в руці телефон і чомусь одразу сховав його в кишеню.

— Привіт, Агнес, як ти? Щось трапилось? Ти якась схвильована…. — сказав він.

— Та мені хтось написав дивні повідомлення, якийсь чоловік, сказав, що стежить за мною, пропонував зустрітися. Я його заблокувала, але тепер почуваюся як на голках…

— Ого… Може, треба звернутись в поліцію… Або, є в мене ще одна ідея. Треба буде, щоб ти дала мені телефон, я перевірю, хто то тобі пише. Але вже, певно, завтра.

 — Добре, якщо він напише ще, я зараз шкодую, що видалила, адже ти міг вичислити, хто це, ти ж з технікою “на ти”. Як завжди, я спершу роблю, а потім думаю…

— Ну, відновити твої повідомлення легко, — він знизав плечима. — Не переживай. Якщо є бажання, ми їх відновимо і вичислимо його. Ти ж просто їх видалила? Не робила ніяких перевантажень вхідних? 

 — Так, просто натиснула “видалити і заблокувати”, — я простягнула йому телефон. — Може десь у пам’яті це все збереглося?

— То я зараз просто подивлюсь, які номери в тебе заблоковані. Останній заблокований і буде його номер. А потім ми пробʼємо його по базі. 

 — Буду дуже тобі вдячна, якщо з цим розберешся. Якщо це наш викладач, то, певно, це може бути використано проти нього? Сказати, що якщо буде ще чіплятися до мене, докази передамо в поліцію…

— Так, я все зроблю, — кивнув він. — І він більше не посміє до тебе лізти.

Я відчула велике полегшення, але ще не знала, що все станеться не так як гадалося…

***

гортай далі, там продовження ------------>