48. Ернест

Мене дуже злило, коли Агнес щось приховувала, вона це знала, але все одно продовжувала це робити.

Але Агнес, схоже, теж злилась на мене за якісь мої "претензії", хоча всього-навсього хотів, щоб вона була чесною зі мною.

— Мені боляче, коли мене обманюють, — я поглянув на неї. Показувати вразливість я не любив, але і ховати її за злістю, певно, теж було неправильно. — Боляче, коли мене обманюєш ти. Якщо ти цього не розумієш… Що ж, роби, що хочеш. 

 — Але я не обманюю тебе! Він запросив мене на побачення, а я сказала, що не можу відповісти йому взаємністю, бо кохаю тебе! — зі сльозами на очах вигукнула Агнес.  — От і все, я не розумію, чому ти так розлютився! 

— Але ти приховуєш, коли говориш з ним… — я обійняв її. — Не плач, будь ласка… 

— Просто я знаю, що тобі буде неприємно, коли ти дізнаєшся, я хотіла як краще, вона поклала голову мені на плече. — Вибач, будь ласка…

— І ти мене вибач, я не знаю, я просто виходжу з себе, коли таке відбувається, не можу мислити тверезо, хоча мав би, я ж вже не дитина… — я торкнувся губами її щоки. — Я кохаю тебе. 

— І я тебе кохаю, — вона усміхнулась. — Мені ніхто не потрібен. лише ти…

— Ходімо додому, — я погладив її по волоссю. — Приготуємо щось, а потім можна буде погуляти…

***

Я повернувся в свій час ближче до вечора, після прогулянки з Агнес. Сказав, що мені треба позайматися сьогодні. Насправді треба було багато чого зробити і в минулому, наприклад, розібрати записи, але мені катастрофічно не вистачало часу. Та все ж пріоритетом було зловити маніяка, тож я таки повернувся назад.

Ми зустрілись з Деном у відділку, а звідти поїхали до будинку Андрія, політика і колишнього викладача Агнес, який в тому часі, куди я постійно повертаюсь, зараз приносить мені немало проблем.

Вирішили чекати його за рогом, щоб щойно його машина підʼїде, вийти і заговорити з ним.

Чекати нам довелось дуже довго. Вже була майже ніч, Ден вже майже засинав у машині, я вже і сам навіть подумав, що може варто було приїхати завтра, але врешті-решт він приїхав.

На диво, його, схоже, підвезли, бо машина зупинилась біля воріт, а він пішов до хвіртки.

Стояв на ногах не надто впевнено.

— Та він пʼяний! І без охорони! — сказав я Дену. — Ходімо, такого шансу може більше не випасти!

Ми швидко вийшли з машини і прослідували до хвіртки, саме там нас і помітив Андрій. 

— А ви, нафіг, хто? — він втупився в нас. — Це мій дім! Я нікого не запрошував!

 — Ми з поліції, — Ден дістав посвідчення і показав йому. 

А я тим часом увімкнув диктофон на телефоні і поклав мобільний в кишеню.

— Скажіть, навіщо ви приховали обурені дописи щодо ваших домагань до студенток в університеті? Що ще ви робили з тими дівчатами? — я хотів спровокувати його, поки він був пʼяний, була вірогідність, що він точно ляпне щось, що нам допоможе.

— Яких домагань? Я ніколи нікого не домагався! Це, певно, мої конкуренти хочуть таким чином мене прибрати! — обурився він. — Брудні політичні ігри!  

— Ми говорили з дівчатами, — я похитав головою. — І вони це підтвердили. 

 — З ким ви говорили? — він якось напружився. — Все, що вам Аня чи Маша казали, чи Олеся, все неправда! Вони самі мене хотіли! А потім чомусь почали піднімати скандал! Якщо жінка вдягається, як повія, то і відношення до неї буде таке ж! Самі винні!  

Він практично здав себе, і я це все записав. 

— Тобто, на вашу думку, не гвалтівник винен в згвалтуванні, а жертва, яка "не так" вдягнулась? — перепитав Ден.

— Я нікого не гвалтував, вони були повнолітні і все було по добрій волі, — одразу сказав він. — Можете їх спитати, чому вони прибрали ті дописи, мабьуть, соромно стало за наклеп. Захотілося прославитися за мій рахунок!  

— Вони їх прибрали, бо ви їх залякали, а потім підчистили все хакером! — сказав я. 

— Вони самі бігали зі мною, хотіли гарних оцінок. Що, ви не розумієте, як це відбувається? — він знизав плечима. — Можете думати що завгодно, але моя совість чиста! 

На цих словах він відімкнув хвіртку і зайшов у двір, залишивши нас самих…

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!