Коли я зайшла до аудиторії, майже вся наша група була в зборі. Я привіталась із одногрупниками та всілася на своє звичне місце поряд з Катею. Подруга виглядала якоюсь загадковою, я одразу помітила це, і подумала, що вона дізналася якусь новину і хоче мені її розповісти.
— Що тут новенького? — запитала я ніби між іншим, сподіваючись, що вона не витримає і розповість те, що дізналася.
— У нас буде новий гарячий викладач! Таня прислала фотку в нашу групу в телеграмі, а ти повідомлення там не читаєш, — сказала вона майже ображено.
— Ну буде то й буде, я не розумію, чому навколо нового викладача такий ажіотаж, — я знизала плечима.
— Дивись! — вона відкрила той чат і показала мені фотку. — Ось чому, ти тільки глянь на нього! Накачаний, високий, молодий, темноволосий, а очі блакитні, як у кінозірки!
Я поглянула на світлину. Зображений на ній чоловік справді був дуже привабливий, але я зараз була закохана в Ернеста, тож поглянула на нового викладача досить байдуже, як дійсно на кінозірку чи співака — естетично приємно, але нічого не “тьохкає”. На відміну від мене, Катя дивилася на фото з обожнюванням.
— Може, зачаруєш його, — усміхнулася я. — Будеш мати відмінні оцінки…
— Я б залюбки… Ну, не за оцінки, — одразу додала подруга. — Просто він такий… Такий… Просто ідеал!
— Ти ще не знаєш, який він у житті, може зовні милий, а характер в нього поганий, або він зайнятий, має дружину і трьох дітей, — пирхнула я. — Це як купувати кота в мішку — оцінювати людину за фоткою…
— Треба глянути в фейсбуці, що там за сімейний статус, — одразу сказала Катя і зайшла в фейсбук.
— Ну, — я зазирнула через її плече. — Наче, не написано, що одружений, але може, він просто зустрічається з дівчиною…
— Або він вільний, — сказала вона. — От би він був вільний…
***
Економіка, яку мав вести новий викладач, була в нас другою парою. Коли він увійшов до аудиторії, всі притихли, дівчата, яких у групі була більшість, прямо-таки поїдали його очима.
— Добрий день, мене звуть Андрій Віталійович, відсьогодні я буду вести у вас економіку. Для мене важливо, щоб ви відвідували заняття і розуміли, чим ми тут займаємось. Закрити сесію за моїм предметом без мінімального розуміння не вийде, кажу одразу, — він обвів нас поглядом і раптом його блакитні очі зупинились прямо на мені.
— Здається, ти йому сподобалась, — прошепотіла мені на вухо Катя.
— Дурниці, — я знизала плечима. — Я так не думаю…
***
Коли пари закінчилися, під універом на мене чекав Ернест.
— Он твій хлопець, — сказала Катя. — Поглянь, як на тебе дивиться!
Ернест все ще виглядав якимось блідим і втомленим. Я подумала, що таки треба вмовити його сходити до лікаря, здати аналізи. Він багато часу проводить за комп’ютером, через ті підробітки, може, через те в нього такі кола під очима?
— Добре. до завтра, — кивнула я подрузі.
Підійшла до Ернеста і поцілувала його в щоку:
— Привіт, як пройшов день?
— Нормально, — він кивнув. — Правда, сонний був на парах. Сподіваюсь, скоро звикну до нового старого режиму з вставаннями зранку.
— Ти забагато працюєш, — сказала я, беручи його за руку. — Підемо кудись відзначимо перший навчальний день?
— Давай підемо, — погодився Ернест і раптом його погляд зупинився десь за моєю спиною, але десь трохи збоку, і він ледь насупився.
Я обернулась і побачила, що там стоїть Андрій Віталійович і уважно дивиться на нас….
— Що за тип? Так дивиться на тебе, — Ернест поглянув на мене. — Ти його знаєш?
***
Дяк за коменти)