Відьмочка та кіт

Еліна

Нарешті ми все розповіли Асі, і вона, на диво, досить нормально відреагувала. А значить тепер можна сказати іншим про те, що ми з Пашою зустрічаємося, і більше не ховатися. Проте я хотіла дещо спочатку зробити. Взагалі варто було це зробити ще раніше, однак я не могла наважитися. А зараз саме той час.                                                                                                                                           

Мені хотілося розповісти своїй сестрі про свої стосунки. Взагалі ми з Лілою починали краще спілкуватися, проте все ще не були настільки близькими, як в дитинстві. Мені не вистачало її. І раніше я би ніколи цього не зробила, адже була гордою. Та закоханість в Пашу мене неабияк змінила, і тепер я готова зробити крок до нашого примирення. До того ж я так сильно хотіла повернути сестру.                                                                                                                                    

Тому я пішла до її кімнати, аби поговорити з Лілою. Постукавши в двері, вона майже одразу відкрила їх. На щастя сестра була тут одна, адже дівчата тренувалися. Ліла здивувалась, проте швидко взяла себе в руки.                                                                                                                                     

- Еліна, не очікувала тебе тут побачити, якщо чесно, - сказала сестра. - Може в тебе щось сталося?                                                                                                                                                          

- Ні, я просто... - почала я. - Можна зайти? 

- Так, звичайно, - відповіла дівчина. 

Я була кілька разів в її кімнаті, проте не дуже роздивлялася. Насправді мені було не дуже то й цікаво. Пам'ятаю як коли ми тільки сюди приїхали, я ображалася на Лілу, адже хотіла жити тут, з дівчатами, з якими я спілкувалась. Але зараз розумію, що так і справді було набагато краще. Я не знала куди себе подіти, тому просто стояла. Ліла ж присіла на ліжко, уважно спостерігаючи за мною.                                                                                                                                                                  

- Ти про щось хотіла поговорити? - не витримала сестра. 

- Так, хотіла, аби ти дізналася про дещо від мене. Ми вирішили завтра розповісти всім, але я думаю, що так буде правильніше, - почала я. - Загалом, я зустрічаюся з Пашею вже кілька місяців. Ми це приховували від усіх.                                                                                                                                       

- Правда? - очі Ліли засяяли. - Це ж так чудово. Він і справді дуже хороший хлопець. І так підходить тобі.                                                                                                                                                                  

Дівчина не втрималась та швидко підбігла до мене, міцно обійнявши. Я навіть не знала як на це відреагувати. Не таке я очікувала від сестри.                                                                                         

- Я так за тебе рада, - продовжила вона. - Ти заслуговуєш на те, аби бути щасливою. Проте якщо він тебе образить - приб'ю, - побачивши мій вираз обличчя, Ліла продовжила. - Щось сталося? В тебе така реакція.                                                                                                                                     

- Я просто не очікувала, що ти так порадуєшся за мене, - чесно сказала я. 

- Еліно, ти моя рідна сестра, - Ліла взяла мене за руки. - І не дивлячись ні на що, я тебе дуже сильно люблю. І весь цей час мені не вистачало тебе. Я сумувала за тими днями, коли ми дружили. Я чекала день, коли ти знову захочеш бути ближчою зі мною, - в очах сестри стояли сльози. - І я дуже ціною, що ти сама вирішила розповісти мені.                                                                                                         

- Я теж дуже сумувала. 

Я сама не змогла стримати сльози, притягнувши сестру в обійми. Хто ж міг подумати, що моє життя так сильно зміниться. Але воно того варте...                                                                             




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше