Глава 9

- МурррАська, досить вже битися над цією книгою, вона все одно тобі не пррринесе нічого цікавого, - сказав Васька.                                                                                                                                                  

- Тут має бути щось корисне, - сказала я.                                                                                                      

Я вже кілька годин сиділа над тими фоліантами, що мені передала Анна. Деякі з них не мали ніякої користі. Хіба що почекати для себе, аби зрозуміти, як раніше жили ковенні відьми. Та зараз мені було зовсім не до цього. Я хотіла якомога швидше опанувати свою магію, адже від мене багато чого очікують. І в цьому мені мають допомогти ці книжки. Хоча й практика не завадить. І взагалі, ми студенти другого курсу, коли вже почнеться щось цікавеньке? А то ми вчимо лише теорію. Хоча я би зараз могла вчитися на медичному. Брр, як уявлю це...                                                                                

- Ти мене починаєш дррратувати, - фиркнув Вася. - Кррраще би вже пішла до свого брррата та повчилася з ним битися. Тобі би це не завадило.                                                                                           

- Навіщо? - не зрозуміла я. - Для мене головне магія. Я ж в атаку йти не збираюся, а лише захищати інших.                                                                                                                                                                 

- Хто його знає, - кіт розлігся на ліжко. - А ррраптом з тебе був би хоррроший воїн.                                   

- Тоді би мене відправили на бойовий факультет. Знаєш, ти мені зовсім не допомагаєш. А ще Провідник, називається, - я склала руки на грудях.                                                                                      

- Але я ж не буду ррробити все за тебе, - Васька уважно подивився на мене. - МурррАська, ти можеш набагато більше, ніж думаєш. З тебе вийде чудовий лідеррр, а ще дуже талановита відьма. З такими то батьками.                                                                                                                                                       

Про це мені постійно говорили всі навколо. Ніби вони справді вірили в мене більше, ніж я в себе. Але що я можу зробити з цим? Я не впевнена, що здатна на таке. Але і до звичайного життя повертатися вже не хочеться...