Паша

Я досі не міг зрозуміти, чому мама не хоче все розповісти Асьці. Вона заслуговує на те, аби знати. Магічний дар моєї сестри набагато сильніший, ніж їй здавалося. Я відчував це. І впевнений, що цього року її запросять на навчання до Академії відьом. І я зробив би це самостійно, однак мама буде потім на мене дуже довго ображатися. Що ж то робити?                                                                                           

- Ти так їй і не розкажеш? - здивувався Пітер, мій найкращий друг з Академії, що живе в Лондоні, якому я розповідав про все. Як і він мені. - Тобі не здається, що це буде неправильно по відношенню до Аськи? Вона ж чарівниця, і має знати про це.                                                                                                            

- Брате, я думаю про те ж саме, - визнав я. - Мені ця думка спокою не дає. Я втомився приховувати свою магію вдома. Та я мама мучається. Думає, що я не бачу. Але вона хоче вберегти Аську від цього. Наш світ занадто небезпечний для неї.                                                                                                            

- Але ж так теж не можна, - його лице в магічному дзеркалі трохи поблікло, але потім все стало, як було. - Твоя сестра точно має магічний потенціал. Як і ти. Ви зобов'язані їй все розповісти, адже скоро вона отримає запрошення на навчання.                                                                                                            

І я це прекрасно розумів. Ася повинна все знати, адже так і справді буде правильно. Тому я прийняв рішення. Я маю це зробити...