Глава 22

Що ж, брат вирішив зайнятися не лише розвитком мого магічного дару, а ще й бойовими мистецтвами. І якщо в першому я могла хоч щось робити, то ось в битвах була просто жахлива. Звичайно можна було би все списати на те, що мій брат навчається саме цьому вже кілька років. Та й він з дитинства любив битися, навіть ходив на кілька гуртків. Ну от в мене не лежить душа до цього. Однак брат вирішив, що це мені може врятувати життя.                                                                                                    

І саме так і проходили мої дні. Але сьогодні Спайк вирішив нам дещо показати на кордоні острова. І краще би я вже залишилася на тренуваннях, адже знову побачу як далеко звідси земля. Доки про це не згадуєш, то можна навіть уявити, що ми на землі. Я ж вчепилася в руку Кімі, яка чудово знала про мій страх висоти. Здається, це не було новиною ні для кого. Але Спайк все ж вмовив піти всіх, адже це було дуже важливо. Тому, я просто мовчки йшла туди.                                                                                 

Однак коли ми вже були на місці, то я все зрозуміла. Школа була під надійним бар'єром, якого раніше не було. Він переливався різними кольорами, проте в деяких місцях я помітила темні плями. Ніхто не встиг нічого сказати, адже на наших очах якась темна куля летіла прямо на острів. Долетівши до бар'єру, вона розірвалася на сотні маленьких шматочків, залишивши ще одну пляму. Я відчула страх, який почав підійматися в мені.                                                                                                                        

- Напади на Школу вже відбуваються і досить часто, - Паша не питав. - Від нас це просто намагаються приховати.                                                                                                                                                         

- Так, як бачите це все досить реально. Більшу частину часу бар'єр прихований, але зараз його підживлювали магією, тому ми зможемо бачити його ще деякий час, - пояснив Спайк. - Ось ці чорну кулі - це чиста темна магія. Магія, яку використовує Чорний Чаклун.                                                         

Я досі не могла усвідомити, що це все правда. Поступово на наших очах бар'єр почав зникати, як і куля, що мчала прямо на нас. Вже за мить не залишилося абсолютно нічого. Значить вони використовують магію не лише для нашого захисту, а й аби все приховати. Тобто весь час ректор та Рада брешуть нам.                                                                                                                                           

- Але для чого це все приховувати? - не зрозуміла Ліла, коли ми присіли трохи далі від краю, за що я була вдячна.                                                                                                                                                    

- Не хочуть паніки серед студентів. Стільки років відьми були в безпеці, - пояснив Макс. - Тепер всі готуються до чогось іншого.                                                                                                                             

- Цікаво, чи довго витримає бар'єр? - вперше подала Кіміко. - Він виглядає не дуже надійно.                 

- Його постійно підживлюють магією, - пояснив Спайк. - Ми можемо лише сподіватися, що ректор раніше придумає як захистити школу.                                                                                                             

- Або Чорного Чаклуна спіймають, - потиснув плечима Пашка.                                                                   

Однак всі зараз були на межі, адже щойно ми побачили доказ, що загроза реальна, і ніхто не знає, коли на Школу нападуть. А значить брат мав рацію, я маю бути готова, бо родині Чорнотій можуть помститися...